Ґазді́вський, -а, -е. Хозяйскій.
Забарни́й, -а́, -е́ 1) Медлительный. Забарнії гості забарилися в хаті. 2) Требующій много времени. Малі миски робити — то забарна робота; великі краще.
Зась! меж., выражающее запрещеніе: нельзя! не смѣть! Що попові можна, то дякові зась! Очима їж, а рукам зась! Горілка, кажуть, не дівка, а козакові зась. Я з хорошим постояла, тобі зась, тобі зась! Иногда употребляется въ видѣ существительнаго: Нить, бо пику натовчу!... А зася до пики ти не знаєш?
Ма́лість, -лости, ж. Дѣтство, дѣтскій возрастъ. Оддав старий своє... серце малій дитині. Старість побраталась з малістю.
Москва́, -ви, ж. 1) Москва (городъ). 2) = москаль. Москаль, що якесь старе залізо продавав... і не чує, що жвавий міщанин у чемерці штовха його: «Москва, москва, чи продаєш залізо?»
Наклюва́тися, -люю́ся, -є́шся, гл. Наклеваться. Він пшениці наклюється, водиці, нап'ється.
Напечи́, -чу́, -че́ш, гл. = напекти.
Потіпака, -ки, ж.
1) = потіпаха 1. Оці ще мені потіпаки! і де їх нечиста мати носила.
2) Обѣдъ, состоящій изъ одного только борща.
Смілка, -ки, ж. 1) Также: смілка червона. Раст. а) Lychnis Viscaria L (Viscaria vulgaris Moench). б) Hypericum perforatum. Степова скатерть.... була заткана квітками: червоними купами смілки.... 2) Бусы изъ красной смолы на подобіе коралла.
Турчати, -чу́, -чи́ш, гл. = туркати. Невіхна й турчить йому, щоб відвіз та покинув де свою матір у полі.
