Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гива

Ги́ва, -ви, ж. = Ива. Гива тим червива, що кілками з неї Христа мучили. Ном. № 315.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИВА"
Віспа, -пи, ж. Оспа, Variolae.
Глухо нар. 1) Глухо. 2) Беззвучно, мертво, глухо. 3) Пусто, глухо.
Градівник, -ка, м. Знахарь, управляющій градомъ. Шух. І. 43.
Легкоду́хий, -а, -е. 1) Слабый, изнѣженный. 2) Малодушный, трусливый. Такі легкодухі, що в радощах та роскошах немає над їх, а в притузі вони як трава полягають. МВ. (О. 1862. І. 90). Чіпка росказував, який йому здався вовк: здоровий, а легкодухий. Мир. ХРВ. 45.
Перегоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. перегорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Перегорать, перегорѣть. Прикілок перегорить надвоє. Грин. І. 70.
Плем'я 2, -м'я и -мени, с. 1) Племя, поколѣніе, родъ, потомство. Иногда объ одномъ лицѣ въ значеніи родственникъ. Приїздить він до дядька, а дядина побачили та й кае: «це ж наше плем'я їде». Мнж. 59. 2) Племя, народъ. В ті давні часи український народ жив невеличкими племенами. Левиц. І. Перші кн. 5.
Позакльовувати, -вую, -єш, гл. Заклевать (многихъ).
Позастановляти, -ля́ю, -єш, гл. = позаставляти. Пропив і худобу всю, позастановляв, що можна було. О. 1862. VI. 29.
Прихнути, -ну, -неш, гл. = пирхнути 1. Чуб. II. 303.
Шпигинарь, шпиґина́рь, -рю́, м. Скипидарь. Мил. М. 54.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.