Грудо́чок, -чка, м. Ум. отъ груд.
Керинниця, -ці, ж. = киринниця.
Кнюх, -ха, м. Увалень, неповоротливый человѣкъ.
Набі́г, -гу́, м. Набѣгъ.
Надулі́сся, -ся, с. Мѣсто возлѣ лѣса, опушка лѣса. А що то ти, чоловіче, робиш? Защо ти нашого німого старця б'єш? — обізвавсь до нього чоловік із надулісся, та й гукнув на товариство, а ті так і вискочили з лісу.
Непутити, -чу, -тиш, гл.
1) Мѣшать, быть помѣхой, стоять на дорогѣ, сбивать съ пути, съ толку. Любов... і мозок непутить, і кров. Не мені непутить отой Улас головатий, а то б не взяли сина у москалі. Воно б можна до паламарки теє — нема що! але ж батько непутить, а сина чортма.
2) Портить, развращать. Багато нашого брата горілка непутить.
3) Съ отрицаніемъ безлично. не непутить. Не мѣшаетъ. Хоч би й десятку дали, то воно не непутило б.
Оплаканий, -а, -е. 1) Оплаканный. 2) Несчастный, достойный жалости. Устино, серденько! Оплакана годинонька твоя. Весілля одгуляли оплакане.
Пообчіркувати, -кую, -єш, гл. Очертить (во множествѣ).
Сотничка, -ки, ж. Жена сотника. А за ним його сотничка Харчиха.
Толоб, -ба, м. = кадіб.
