Віспа, -пи, ж. Оспа, Variolae.
Глухо нар.
1) Глухо.
2) Беззвучно, мертво, глухо.
3) Пусто, глухо.
Градівник, -ка, м. Знахарь, управляющій градомъ.
Легкоду́хий, -а, -е. 1) Слабый, изнѣженный. 2) Малодушный, трусливый. Такі легкодухі, що в радощах та роскошах немає над їх, а в притузі вони як трава полягають. Чіпка росказував, який йому здався вовк: здоровий, а легкодухий.
Перегоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. перегорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Перегорать, перегорѣть. Прикілок перегорить надвоє.
Плем'я 2, -м'я и -мени, с. 1) Племя, поколѣніе, родъ, потомство. Иногда объ одномъ лицѣ въ значеніи родственникъ. Приїздить він до дядька, а дядина побачили та й кае: «це ж наше плем'я їде». 2) Племя, народъ. В ті давні часи український народ жив невеличкими племенами.
Позакльовувати, -вую, -єш, гл. Заклевать (многихъ).
Позастановляти, -ля́ю, -єш, гл. = позаставляти. Пропив і худобу всю, позастановляв, що можна було.
Прихнути, -ну, -неш, гл. = пирхнути 1.
Шпигинарь, шпиґина́рь, -рю́, м. Скипидарь.
