Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гижа

Гижа, -жі, ж. Гадость, мерзость. У хаті така гижа, що й навернутись гидко. Правоб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЖА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЖА"
Альта́на, -ни и альта́нка, -ки, ж. Бесѣдка садовая. Левиц. І. 494.
Вогник, -ка, м. 1) = огник 1 и 2. Мил. 23. 2) Раст. Lychnis vesicaria. Вх. Пч. I. 11.
Дома́цатися Cм. домацуватися.
Задніпря́нець, -нця, м. Житель заднѣпровья. Черк. у. Шевч. 574.
Лакостки, -ків, мн. Лакомства.
Надгреба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. надгребти́, -бу, -бе́ш, гл. Отгребать, отгресть часть.
Старунок, -нку, м. Стараніе, попеченіе. Старунок дав, то й видухав кінь, а не дай старунку, то й коня б не було. Н. Вол. у.
Трандахил, -лу, м. Раст. Сирень, Syringa vulgaris L. Анн. 346.
Узорити, -рю, -риш, гл. Увидѣть. Як узорне він свою милую, обнявся з нею, поцілувався. Чуб. II. 19.
Учадіти, -дію, -єш, гл. Уторѣть. Ном. № 13698.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИЖА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.