Аби́р! Cм. союзъ А, 6.
Букшпан, -ну, м. Самшитъ, буксъ, Buxus semporvirens.
Вірненький, вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Засні́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. засніти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Зарождаться, зародиться. і не засніти́лось на це (кому́). Нѣтъ этого и признаковъ, и не начиналось. Минуло їх (років) аж п'ять, а на щастя сиротам і не заснітилось. 2) Покрываться, покрыться головней зерновой (Uredo segetum). Збіжжя засмітилося. 3) Закупориваться, закупориться (о гнойной ранѣ), забиться гноемъ. Оце рана заснітилася, так гній і не витіка. Лебед. у. Нарве палець, витече трохи гною, знов заснітиться та й болить. Засмітився гній У вусі.
Подобання, -ня, с. = уподоба. Ходив по ярмарку і до свого подобані коней не найшов.
Пообкакувати, -кую, -єш, гл. Обгадить (во множествѣ).
Приказ, -зу, м. Приказъ. Біда не знає приказу.
Протопки, -пок, ж. мн. Слѣды ногъ на размокшей землѣ.
Стулятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. стулитися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Складываться, сложиться вмѣстѣ, сжиматься, сжаться, прижиматься, прижаться другъ къ другу. Чи так у вас, як у нас на березі колючки? Чи так у вас, як у нас стуляються губочки? Дід трохи притомивсь, вже і торба з запасом стулилась.
2) О человѣкѣ, животномъ: съеживаться, съежиться. — плечима. Пожать плечами. Стуливсь плечима та й пішов.
Устидливість, -вости, ж. Стыдливость.
