Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гибіти

Гибіти, -бію, -єш, гл. Хирѣть, болѣть, страдать отъ недостатка чего-либо. Гибіла, гибіла моя ненька, поки і зовсім лягла. Переясл. у. Мусимо гибіти, бо нема в що вдягтися добре.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИБІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИБІТИ"
Авру́кати, -каю, -єш, гл. О голубяхъ: ворковать. Желех.
Бадилля, -ля
Забі́г, -гу, м. 1) Набѣгъ. Драг. 228. 2) Убѣжище, пристанище. уда́тися в забі́ги до. Убѣжать, укрыться въ. Шляхта позосталася, удавишся в забіги до кріпких своїх фортець. 3) Закатъ снѣжный, скользкая покатость, куда сани съѣзжаютъ. Полт. и Харьк. г. Міусск. окр. І казав, не їдь туди, там великі забіги. Кобел. у. 4) — чому. Предупрежденіе. 5) мн. Старанія, усилія. Як уже він не підходив до неї, як не підлащувався, то вона на всі його забіги наче й не дивиться. Харьк. у.
Зго́рда нар. Гордо, высокомѣрно. Марусенька пишна в черевичках вийшла; на воротях стала, згорда одказала. Чуб. V. 243.
Ковбах, -ха, м. = кубах.
Поліпшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться лучше, улучшиться.
Струнчити, -чу, -чиш, гл. Давать нагоняй, приструнивать. Г. Барв. 4. Батьків, щоб струнчити доволі, а мати, щоб пожалувать одна. Ном. № 9225,
Фанатицтво, -ва, с. Фанатизмъ. К. (Желех.).
Черятися, -ряюся, -єшся, гл. Мѣняться. Вх. Лем. 482.
Шалавистий, -а, -е. Медлительный. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИБІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.