Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гибіти

Гибіти, -бію, -єш, гл. Хирѣть, болѣть, страдать отъ недостатка чего-либо. Гибіла, гибіла моя ненька, поки і зовсім лягла. Переясл. у. Мусимо гибіти, бо нема в що вдягтися добре.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИБІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИБІТИ"
Ватагувати, -гую, -єш, гл. Быть ватагом. Шух. I. 218.
Докінчи́ти Cм. докінчувати.
Мишої́д, -ду, м. 1) Мышиный объѣдокъ. 2) Орѣхъ изъ зимнихъ запасовъ мышей и бѣлокъ.
М'ясоже́рний, -а, -е. Плотоядный. Желех.
Нитота, -ти, ж. Раст. Lycopodium selago. Шух. І. 20.
Передник, -ка, м. Передняя, прихожая. Увійшов до попа у хату, стою у переднику, коли це виходе. Черниг. г.
Позсапувати, -пую, -єш, гл. Срубить многія растенія при полотьѣ.
Покриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. покритися, -криюся, -єшся, гл. 1) Покрываться, покрыться. Не китайкою покрились козацькії очі. Шевч. 27. 2) Скрыться изъ вида. Дивиться — вже зять покривсь. Рудч. Ск. І. 183. Вдарили по конях і покрились за гаєм. Г. Барв. 153. Покрилися бусурмени густими тернами. О. 1862. VI. 39.  
Стокроть, -ти и -ті, ж. Раст. маргаритка.
Устерегти, -жу, -жеш, гл. Уберечь, укараулить. Ярчук.... і од чорта устереже, і відьму задавить. Стор. МПр. І. 112. Чи встережете мене? ЗОЮР. II. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИБІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.