Ворозький, -а, -е. 1) Шаловливый.
2) Быстрый, горячій. Ворозький кінь.
Воротарь, -ря, м.
1) Привратникъ. Воротаре, воротаре, вітвори воротонька.
2) Родъ хороводной игры.
Джурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзюрчати. А між юрами тими узенька річка прозора й глибока джурчить.
Ле́дарство, -ва, с. Праздность, бездѣльничанье, нерадивость. Не раз Господь спасав людей своїх з неволі, та ледарством своїм вони його гнівили.
Лемі́ш, -ша́, м. 1) Сошникъ, лемехъ (въ плугѣ). Чому ви, хлопці, не орете? — Да, дядьку, свято — Яке свято? — Чересло й леміш ізнято. Може викую я з його до старого плуга новий леміш і чересло і в тяжкі упруги, може, зорю переліг той. Зробив з лемеша швайку. Испортилъ дѣло, гора родила мышь. Ум. леме́шик.
Ломиґа́ти, -ґаю, -єш, гл. Бить палкою (ломакою).
Овіяти, -вію, -єш, гл. Обвѣять. Вітер каже: я прийду, твої сили овію.
Розглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. розглядітися, -джуся, -дишся, гл. Осматриваться, осмотрѣться. Хотіла м його шанувати, своє серце йому дати, а він собі розібрав, розглядівся да й не взяв.
Сиріти, -рію, -єш, гл. Сырѣть.
Страсть, -сти, ж. Страсти, вечернее богослуженіе въ страстной четвергъ. Був я на страсті.
