Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гидолів

Гидолів, -лова, -ве Гидолів син. Ном. № 3567.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИДОЛІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИДОЛІВ"
Відломок, -мку, м. Отломокъ, обломокъ. Покрила хвиля всіх одна, одломки тільки шум хапа. Мкр. Г. 6.
Відтіль, відтіля, нар. = відти. Втри вирви вигнали відтіль. Котл. Ен. І. 16. Він відтіля не втече. Рудч. Ск. II. 108.
Затя́жець, -жця, м. Завербованный въ войско, участникъ вольнаго военнаго отряда, — напр. такъ называли гайдамаковъ. ЗОЮР. 153, 154.
Збагати́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Обогатить. На землю глянеш — і напоїш, і збагатиш її даремно. К. Псал. 144.
Зва́ба, -би, ж. Приманка, обольщеніе.
Підстьобнути, -бну, -не́ш, гл. Хлестнуть кнутомъ? Та ба! мари не підстьобне! Котл. Ен. VI. 39.
Поменшати, -шаю, -єш, гл. Уменьшиться. Мені ділечка побільшало, а здоров'ячка поменшало. Чуб. V. 591.
Пугарь, -ря, м. Стаканъ. Шух. І. 101. Ум. пугарчик.
Срібляник, -ка, м. Богачъ. Там пили три ляхи, дуки-срібляники. ЗОЮР. І. 201.
Тягучки́й, -а́, -е́. Тягучій. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИДОЛІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.