Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гид

Гид, -да, -ду, м. 1) -ду. Гадость, мерзость. Там зчищають грязь, а наші купу превелику нагорнули, мов зібрали, гид з усього ринку. К. Дз. 67. 2) -да. Гадкій, мерзкій человѣкъ. Не займай гида, не каляй вида. Ном. №3291. 3) гид гидом. Мерзость изъ мерзостей. Такий поганий — гид гидом! 4) Употребляется въ значеніи нарѣчія: гадко, отвратительно. Такий бридкий, що гид і глянути на його.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИД"
Вигнойка, -ки, ж. Удобреніе (поля). Рк. Левиц.
Гнівати, -ваю, -єш, гл. 1) Гнѣваться, сердиться. Ой вернися, любе кохання, перестань гнівати. Чуб. V. 384. 2) Сердить, гнѣвить. А я ж його не гнівала, ні його родини; нехай його перепросить лихая година. Чуб. V. 189.
Зага́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Зазѣваться. Желех.
Остогиднути, -ну, -неш, гл. = остогидіти.
Поприпізняти, -ня́ємо, -єте, гл.що. Запоздать съ чѣмъ. Поприпізняли сіяти. Литин. у.
Почустрити, -рю, -риш, гл. Побить, поколотить. Як почустриш єю (тройчаткою) невгомонну шляхту років з двадцять, то де той глузд у їх подінеться. Стор. МПр. 46.
Рвонутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Рвануться, порывисто броситься. Чорт як рвонеться, — тільки пил схватився. Рудч. Ск. II. 23.
Розбирати, ся = розбірати, -ся.
Требіж, -жа, м. Отбросы, мясо негодное въ пищу для людей. Шейк.
Черкасиновий, -а, -е. Сшитый изъ черкасину. Харьк. Корсет черкасиновий. Г. Барв. 205.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.