Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гита

Гита, -ти, ж. Доска, составляющая 1/8 распиленнаго и расколоннаго древеснаго ствола. Сумск. у. Вас. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИТА"
Бірувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ состояніи. Вх. Лем. 392.
Вірш, -шу, м. Стихъ. вірші. Стихи стихотвореніе. Латинський віршник.....як пак його?.. Ну той, за якого мене в Брацтві випарили різками, як отець ректор піймав у мене за халявою його мудрі вірші. Шевч. 299.
Заздре́ний, -а, -е. Завистливый. Н. Вол. у.
Залету́ха, -хи, ж. Залетная птица.
Залу́бний, -а, -е. О саняхъ: съ кузовомъ.
Мося́ж, -жа, м. Желтая мѣдь. Шух. І. 283.
Наткати Cм. і. натикати.
Тіснак, -ка, м. Бѣднякъ. Він тіснак. Гн. II. 108.
Травень, -вня, м. Мѣсяцъ май.
Халамид, -да, м. = халамей. ЕЗ. V. 151.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.