гита

Гита, -ти, ж. Доска, составляющая 1/8 распиленнаго и расколоннаго древеснаго ствола. Сумск. у. Вас. 148.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 284.

Випадкові слова

Скаль, -ля, м. Часть роя пчелъ, вылетающая предварительно, чтобы отыскать мѣсто для роя. Желех. Як має виходити рій, то дня за два виходить скаль да й літа, поки знайде способне місце — тоді і рій летить. Радом. у. Cм. скала 2.

повністю...

Мул I, -лу, м. 1) Иль. Твої білі ребра піском занесу, у мул поховаю. Шевч. 58. 2) Урина. То вельзевул попустив мул, з ляку омочився. КС. 1882. IV. 170.

повністю...

Ясенок, -нка, м. Ум. отъ ясень.

повністю...