Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гирявий

Гирявий, -а, -е. 1) Низко остриженный. У його стільки землі, як у гирявого чуприни. Лебед. у. Бранное слово. Брешеш, гирявий. Лебед. у. 2) Испорченный, плохой. Таке вже гиряве моє щастя. Н. Вол. у. гирявий горщик — съ отбитымъ верхнимъ ободкомъ. Мнж. 171. кутя хирява бываетъ тогда на сочельникъ, когда вечеря безъ рыбнаго блюда. Сим. 150.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИРЯВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИРЯВИЙ"
Акура́т, нар. Точно, какъ разъ. Буде акурат, як ти казав. Желех.
Бастрюк, -ка, м. = байстрюк.
Випростувати, -тую, -єш, сов. в. випростати, -таю, -єш, гл. Выпрямлять, выпрямить; вытягивать, вытянуть. Випростав ти спину од тяжкої ноші. К. Псал. 189. ніжки випростати. Умереть, издохнуть. До вечора й ніжки (півень) випростав. Сим. 216.
Жовтогаря́чий, -а, -е. Оранжевый. Веселка.... має такі цвіти: червоний, жовтогарячий, жовтий, блакитний, синій і вишневий. Дещо, 96.
Кволість, -лости, ж. Слабость, хилость.
Потороча, -чі, ж. Привидѣніе, призракъ; пугало. МУЕ. III. 166. Снилась мені, моя мати, потороча уночі: в поторочі чорні очі і жупан на плечі. (О. 1861. II. Объясн. слов., 2).
Свердельчик, -ка, м. 1) Ум. отъ свердел. 2) Мѣтка на мѣшкахъ дегтемъ въ формѣ, напоминающей буравъ. Новомоск. у. (Залюб.).
Сяння, -ня, с. Сіяніе.  
Харпачина, -ни, м. = харпак.
Чепера, -ри и чеперга, -ги, ж. = розсоха 1. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИРЯВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.