Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оцаритися

Оцаритися, -рюся, -ришся, гл. Воцариться, поселиться. Пан наш був оцаривсь собі у нашій хаті. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЦАРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЦАРИТИСЯ"
Ґе́лґати, -ґаю, -єш, гл. О гусяхъ: кричать. Аф. 357.
Закульга́ти, -гаю, -єш, гл. Захромать.
Підвіршувати, -шую, -єш, гл. Класть верхъ на стогѣ. Харьк. г.
Під'їздити, -джу́, -ди́ш, сов. в. під'ї́хати, -ї́ду, -деш, гл. Подъѣзжать, подъѣхать. Під'їхав до вогню, дивиться, — лежить змій. Рудч. Ск. І. 109. 2) Поддѣвать, поддѣть. Під'їхали нас братчики так, що тілько ушима, стрепенули. К. ЧР. 360. Хто кого обдурив, під'їхав, підсів. Мир. Пов. II. 55.
Полюховка, -ки, ж. Родъ мережки.
Ріса, -си, ж. Сборка въ юбкѣ. Гол. Од. 71.
Сироватень, -тня, м. пт. Лунь. Мнж. 192.
Сірка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сіра. Ном. № 14298. 2) Сѣрка къ ушахъ.
Скляриха, -хи, ж. Жена стекольщика.
Смерек, -ка, м. смерека, -ки, ж. Дерево: европейская пихта, Pinus abies, Abies excelsa. Шух. I. 176. Вх. Пч. II. 34. смерек червений. Раст. Larix decidua. Ум. смеречок, смеречка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЦАРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.