Ді́дчий, -а, -е. Чертовъ, чертовскій. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворот. Дідчая мати видала, щоб сова зайця імала. Ді́дче ребро́. Раст. Valeriana officinalis L.
Дохо́дити, -джу, -диш, сов. в. дійти́ (дойти́), -дійду́, -деш, гл. 1) Доходить, дойти, подходить, подойти. Став (вовк) доходити до лисиччиної хатки. Щоб ти туди не дійшов і назад не вернувся (брань). дохо́дити до се́рця. Трогать. І чую, що говорять, і бачу їх, а до серця ніщо мені не доходить; дійти́ до зро́сту. Вырасти. 2) Приходить, прійти, заходить, зайти къ кому. Чом ти ніколи до нас не дійдеш? Доходили молодиці знакомі навідати. 3) — чого́. Достигать, достигнуть чего либо. Святого він дійти заміру хоче. От був мій пан-отець князь, великого чину дойшов. — добра́. Быть счастливымъ, добиться счастья. Дай тобі, Боже, щоб ти добра дійшла. — кінця́. Оканчивать, окончить. То сяк, то так і дійшов кінця. — літ. Вырастать, вырасти. Тільки що діти літ стали доходити, що вже матері і втіха, і поміч. Маєш сина, брате, я — дочку єдину; як дійдуть літ, іспаруй їх у добру годину. — ро́зуму. Созрѣвать, созрѣть умственно. Став розому доходити, — сам побачив, що треба робити. Яка ще з нею мова? вона ще дурна, — нехай перше розуму дійде. — ру́чки. Кончать покосъ. — сорома́. Осрамляться, осрамиться. Ой там чужая сторона, — щоб нам не дійти сорома. 4) Добиваться, добиться, узнавать, узнать, вникать, вникнуть, изслѣдовать, выслѣдить. Вони доходять по книжках гир від чого взялось. Ромен. у. Знайшли путо у Семена та по тому й дійшли, хто коня вкрав у Йвана. Чи не дійдемо, які там у неї думки. він до всьо́го дохо́де. Онъ во все вникаетъ. 5) Кончаться, кончиться. Через тиждень мені місяць дійде, як тут живу. 6) Кончаться, кончиться, умирать, умереть. Там лежить такий хворий, що скоро мабуте дійде. Уже доходе дитина. Як би були води не дали, то я б дійшов уже. Із лошяти й дійшла кобила.
Злотокрилий, -а, -е. Съ золотыми или золотистыми крыльями. Бжілка злотокрила.
Ключиння, -ня, с. соб. Жерди, связанныя по двѣ подъ угломъ и лежащій по обѣ стороны соломенной крыши.
Кобильчина, -ни, ж. Плоховатая кобыла.
Мела́йник, -ка, м. 1) Хлѣбъ изъ кукурузы. 2) Ломкая порода шифернаго камня.
Описувати, -сую, -єш, сов. в. описа́ти, -шу́, -шеш, гл. Описывать, описать. Ой писав же я два дні і дві ночі, закіль описав я личенько й чорні очі.
Побережанин, -на, м. Житель побережья.
Сніжок, -жку, м. Ум. отъ сніг.
Туркенька, -ки, ж. Ум. отъ туркеня.