Вирікатися, -каюся, -єшся, сов. в. виректися, -чуся, -чешся, гл. — кого. Отрекаться, отречься, отказываться, отказаться отъ кого. Ой вирікся і отець, виреклася й мати.
Ґе́рда́н, -ну, м. Шерстяная повязка въ формѣ широкой ленты, которую въ Галиціи дѣвушки носятъ на головѣ; если же она носится на шеѣ, то на ней нашиваются разноцвѣтныя бусы; подобною же повязкою украшаются и шляпы парней.
Деся́тник, -ка, м. 1) Десятникъ. 2) Десятскій, помощникъ старосты въ деревняхъ. А десятник до мене ні разу не заходив і не загадував об подушному. 3) Десятка трефъ при игрѣ въ цигана. Ум. Деся́тничок.
Замо́чувати, -чую, -єш, сов. в. замочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Намачивать, замочить, обмачивать, обмочить. І риби не зловив, собі штани замочив. 2) Намачивать, намочить въ воду деревянную бочарскаго издѣлія посуду, чтобы она разбухла и не давала течи. 3) — намітку. Обрядъ въ концѣ крестинъ. Погуляли, вже б слід іти намітку замочувати, а Семен просить, щоб ще по чарці.
Окривджати, -джа́ю, -єш, сов. в. окривдити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Я їй дав усі гроші, а вона мені не дала усього хліба, за що ж вона мене окривджає?
Поросхитувати, -тую, -єш, гл. Раскачать, расшатать (во множествѣ).
Прикадкуватий, -а, -е. О человѣкѣ: малорослый и толстый.
Тричи числ. Трижды. Чудний ти мені тричи, Терешку. Буде твоя вража дочка на день тричи бита.
Устояти, -то́ю, -їш, гл. Устоять. Ніхто на ногах не встоїть.
Часок, -ску, м. Ум. отъ час.
