Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гирмота

Гирмота, -ти, ж. Стукъ, грохоть. Вх. Лем. 403.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИРМОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИРМОТА"
Гі I сз. = II. Ге. Скулився, стулився, гі пес. Ном. № 3049.
Гільце, -ця, с. 1) = вильце. Чуб. V. 187. 2) Убранное цвѣтами и лентами деревцо, вокругъ котораго во время празднованія Купала поютъ кѵпальскія пѣсни; наз. оно также Мареною. Чуб. ІІІ. 195.
Гону́к, -ка, м. = Онук. Грин. ІІІ. 530.
Довба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Долбить. Вода і камінь довба. Ном. № 1097. 2) Ковырять. Довбати в носі.
За́йво нар. Излишне, напрасно, тщетно. Ні, нічого я не чув на його недоброго, — нічого зайво й кохати. Павлогр. у.
Зголо́джений, -а, -е. Проголодавшійся. Зголоджена голота. К. ЦН. 298.
Мандрі́вочка, -ки, ж. Ум. отъ мандрівка.
Нарабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Награбить.
Племенниця, -ці, ж. = небога.
Хвилювати, -люю, -єш, гл. 1) Волноваться, бѣжать волнами. Хвилює річка. Трави у степу хвилюють на просторі. К. Псал. 211. 2) О слезахъ: дрожать на глазахъ. Він подививсь мені в вічі і подививсь на дочку. А в дочки сльози хвилюють. МВ. ІІ. 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИРМОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.