Бігун, -на, м. 1) Бѣгунъ, быстро бѣгающій, скороходъ. Олінь лісний — бігун бистрий, а людей боїться. 2) Ось, на которой ходить дверь, ворота и пр.: верея. Двері спали з бігуна. 3) Верхній двигающійся жерновъ въ мельницѣ. 4) Полюсь. Найтеплійше на землі по-під рівноденником, а найхолоднійше коло бігунів. 5) Извилистый узоръ, зигзагъ. 6) Родъ колбасы. 7) Ленъ. Ум. бігунець, бігунчик.
Догарю́катися, -каюся, -єшся, гл. Добиться чего частымъ напоминаніемь.
Квартира, -ри, ж.
1) Квартира. Гордо і пишно переступив поріг своєї панської квартири.
2) Форточка въ окнѣ. Одсунь, господаре, квартиру, поглянь на небо й на ниву. Ум. квартирка, кварти́ронька, кварти́рочка. Одчиню я квартирочку, подай, мила, білу ручку. Cм. кватира.
Короткість, -кости, ж. Краткость. Короткость часу.
Ли́ся, -сі, ж. 1) = лисуна. 2) Раст. Fulicata atra.
Літа́йка, -ки, ж. = метелик.
Лу́сом нар. Огуломъ. А скільки візьмеш за них не нарізно, а лусом?
Пахіття, -тя, с. Пахота. Не пахіття, а поліття.
Перестрічати, -ча́ю, -єш, гл. = перестрівати. Вдова Коновчиха... усіх козаків на дорозі перестрічав.
Півзина, -ни, ж. Жердь, которою укрѣпляютъ солому на стогахъ и на крышахъ, кладя ее сверхъ соломы. Як прийшли цигани, то сказано і півзини з хати постягали. Ум. півзи́нка.
