Відбігати 1, -гаю, -єш, гл.
1) Отбѣгать. Я вже своє відбігав, — біжи но ще ти: то чи не відбігаєш ніг.
2) О коровѣ: окончить случку.
Захвирсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Задосадовать, запечалиться. Іуда Христа жидам продав, і о том вельми захвирсував.
Кутий, -а, -е. Закованный. І спочинуть невольничі утомлені руки, і коліна одпочинуть, кайданами куті.
Лежа́тися, -житься, гл. безл. Лежаться. Ой не спиться, не лежиться і сон мене не бере.
Ломиґа́ти, -ґаю, -єш, гл. Бить палкою (ломакою).
Наді́сь нар. = надійсь. Та моя хороба надісь не скоро мене покине.
Суховень, -вня, м. День безъ росы.
Упустити Cм. упускати.
Хапиця, -ці, ж. ? Хапало в хапиці, хапиця ж по пиці.
Шибнути, -бну́, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ шибати. Бросить, ударить. П'яному зараз шибне у думку.
