Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гилинуватий

Гилинуватий, -а, -е. Больной грыжей. Казали, що він гилинуватий, а я гили в його не бачив. Кобел. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЛИНУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЛИНУВАТИЙ"
Вивернути, -ся. Cм. вивертати, -ся.
Вимислити Cм. вимишляти.
Відгортувати, -тую, -єш, гл. = відгортати 1 и 2.
Зап'ясця́, -ці́в, мн. Желѣзные бруски на внутреннихъ сторонахъ оси.
За́спаний, -а, -е. Сонный. Левиц. Пов. 17. Ой очі мої заспані. Мет. 263.
Луска́ч, -ча́, м. Щипчики для раздавливанія орѣховъ. Лускач на горіхи. Шух. І. 300.
Плавушник, -ка, м. Раст. Hottonia palustris L. ЗЮЗО. І. 125.
Приварювати, -рюю, -єш, сов. в. привари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Доваривать, доварить. Треба приварити каші, бо мало. 2) О желѣзѣ: наваривать, наварить, приварить.
Шпорих, -ху, м. = шпориш. Там за річкою, там за бистрою, там шпорихи з травою. Чуб. V. 221.
Штиб, -бу, м. 1) Форма, манеръ, образецъ. Cм. штем, шталт. Зроби, мені на такий штиб. Екатер. г. Писання не того штибу, який, вживається тепер в книжках. Ном. III. Ламати язик на татарський штиб. Ном. № 13391. (Одежа) шилась своїм тутешнім штибом і не дуже то вкидалась у чужину. О. 1862. VIII. 35. 2) Мелко истертый уголь. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИЛИНУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.