Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гиртан

Гиртан, -на, м. Кадыкъ, головка дыхательнаго горла. Вх. Лем. 426.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИРТАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИРТАН"
Блювак, -ка, м. Родъ ядовитаго гриба. Вх. Лем. 392.
Жаля́чка, -ки, ж. = жалива. Желех.
Перемордуватися, -дуюся, -єшся, гл. Перемучиться, истомиться.
Поганський, -а, -е. Языческій. Поганське божество. Левиц. І. Світ. 9. Гей ви, жидове, поганські синове! Нащо то ви великий бунт, тревоги зривали? ЗОЮР. І. 225. Зачали збиткувати над христіянами поганські народи. Гн. І. 182.
Полум'ячко, -ка, с. Ум. отъ полум'я.
Помокрілий, -а, -е. Измокшій, сдѣлавшійся мокрымъ. Довго тінь від неї гойдалася на помокрілій стіні. Мир. Пов. І. 115.
Старосвітній, -я, -є., старосвітський, -а, -е. Старинный, древній. Добрячі люде, старосвітні, прості. МВ. І. 16. Ця пісня старосвітська. по старосвітськи. По старинному. Поки будемо по старосвітськії жити, поти у нас і добро буде.
Татарка, -ки, ж. 1) Татарка. Загадав татарин татарці пару коней сідлати. АД. І. 172, 2) Раст. Allium fistulosum L. Анн. 23. 3) Пшеница арнаутка. На св. Марка ранній овес, а пізня татарка. Ном. № 444. 4) Сортъ дыни. 5) Смушковая шапка съ съуженнымъ плисовымъ верхомъ. Вас. 156. Ум. татаронька, татарочка.
Усправедливлювати, -люю, -єш, сов. в. усправедли́вити, -влю, -виш, гл. Оправдывать, оправдать.
Хмуровокий и хмуроокий, -а, -е. Съ угрюмо смотрящими глазами, т. е. угрюмый, сердитый. Вх. Зн. 76. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИРТАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.