Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гиття

Гиття меж. Крикъ для понуканія лошадей. Правобер. Cм. гетта.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИТТЯ"
Бабруля, -лі, ж. Неопрятная женщина. Вх. Лем. 389.
Багнисько, -ка, с. ув. отъ багно.
Бандина, -ни, м. Большая компанія. Васильк. у.
Верб'Я, -б'я, с. соб. Вербы. Куди не повернешся — золоте верб'я росте. Ном. № 3136.
Ґа́ва 1, -ви, ж. 1) Ворона. Аф. 352. Ґа́ви лови́ти. Ротозѣйничать, зѣвать. Гав ловив та витрішки продавав. Ном. № 10926. 2) Переносно: разиня, ворона. 3) Промежутокъ межъ двухъ зубьевъ пилы. Н. Вол. у.
Жидівча́, -ча́ти, с. = жиденя. Жидівчата висипали купою, инші зовсім голі.
Мо́чний, -а, -е. = мочливий. Мочная весна була. Сосниц. у.
Ославлювати, -люю, -єш, гл. = ославляти.
Підложниця, -ці, ж. Наложница. Шевч. ІІ. 179.
Позалазити, -зимо, -зите, гл. Залѣзть (о многихъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.