Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гидкий

Гидкий, -а, -е. Гадкій, противный, мерзкій, отвратительный, плохой. Чуб. V. 162. Гидкий, як поплазка. Ном. № 8494.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИДКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИДКИЙ"
Бджоляний. Cм. бджолиний.
Геройство, -ства, с. Геройство. Геройство духа, що підіймає серце на благодатні задуми і на великі подвиги. К. XII. 130.
Запоти́лишник, -ка, м. Подзатыльникъ.
Зволо́к, -ка, м. Спускъ съ горы. Міусск. окр.
Нарости́ Cм. наростати.
Огнедихатий, -а, -е. Огнемъ дышащій. Дракон огнедихатий. К. МХ. 35.
Пахнота, -ти, ж. Запахъ, благовоніе. Ніхто не може одібрати од ладану пахкоти. Грин. II. 322.
Переменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Переименоваться.
Стокмити, -млю, -миш, гл. Договорить. Стокмив жид везти пшеницю. Н. Вол. у.
Татараковий, -а, -е. Относящійся къ татараку. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИДКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.