Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горяк

Горя́к, -ка́, м. Ударъ мячемъ вверхъ въ игрѣ въ гілки. КС. 1887. VI. 460.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 317.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЯК"
Горе́лі, -ре́ль, ж. мн. Качель. Cм. Реля 1. МУЕ. ІІІ. 169.
Ди́ча, -чі, ж. Дикарство, одичалость; дикіе, одичалые люди. Ваші замки, займища й осади козацька дича під мечем держала. К. ЦН. 188. Замчано кобзаря на край світу, між азіяцьку дичу. К. XII. 130.
Діра́, -ри́, ж. Дыра. Забий діру — собака не полізе. Ном. № 5903.
Застугоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Глухо застучать. Під вікном застугоніло. Св. Л. 222.
Згороди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Загородить. Не одна баба город згородила. Ном. № 2586. 2) Соорудить, воздвигнуть. Бо хотять же нас поглотити, піч огненну згородити. Чуб. І. 169.
Окрімний, -а, -е. Отдѣльный, особый.
Пороскладатися, -даюся, -єшся, гл. Разложиться. Бач, пороскладалася з своїм добром, що й сісти ніде. Кіевск. у.
Сатанивий, -а, -е. Сатанинскій. Сатанине чадо. Левиц. Пов. 343.
Слизити, -зю́, -зи́ш, гл. 1) Дѣлаться скользкимъ. Шлях слизить після мряки. Канев. у. 2) Течь, сочиться. Cм. слезити. Ота свічка, то хоч би вона тобі слизила, так ані трохи. Канев. у.
Сміть, -ти, ж. Мятель. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.