Вичунювати, -нюю, -єш, сов. в. вичуняти, -няю, -єш, гл. Оправляться, оправиться отъ болѣзни, выздоравливать, выздоровѣть. Занедужала. Бачить, що не вичуняє і кличе батька. Нездужає Катерина, ледве-ледве дише.... Вичуняла, та в запічку дитину колише.
Гойдана меж. = гойда, гойдаша. Гойдана, гойдана! заріжемо барана.
Запу́кати, -каю, -єш, гл. Застучать.
На́дголодь нар. Впроголодь. Усе, бувало старий їсть небагато, надголодь, щоб ще їсти хотілось.
Нариґлюва́ти, ґлю́ю, -єш
Нахнюпити, -плю, -пиш, гл. Потупить. Вона ж нахнюпила у землю очі.
Назда́тний, -а, -е. 1) Неспособный. 2) Непригодный.
Семянин, -на, об. Семьянинъ, членъ семьи (о мужчинахъ и женщинахъ). Нема одного сем'янина дома. Дак що ж, що ти не семянин, а все таки ти не чужа: ти моя землячка. Розріжеш яблучко і даси по скибці всім сем'янам: жінці й дітям.
Укладальник, -ка, м. = кладільник.
Футринє, -ня, с. Оконная коробка, облицовка оконнаго проема.
