Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горювання

Горюва́ння, -ня, с. Гореваніе, бѣдствованіе. Панськеє кохання — гірке горювання. Ном. № 1199. Мил. 201. Ум. Горюва́ннячко. Чуб. V. 688. Нащо ви покидаєте нас, на яке горюваннячко? Мил. 204.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЮВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЮВАННЯ"
Банджюр, -ра, м. = бакай 1. Вх. Уг. 226. См. Баюра.
Вухань, -ня, м. Человѣкъ съ большими ушами.
Заві́сок, -ска, ж. Желѣзный брусокъ въ возу, прибитый къ плечу, чтобы колесо не терло плеча, на которомъ стоитъ ящикъ воза. Н. Вол. у. Рудч. Чп. 249.
Масльо́ни, -льо́н, ж. мн. = сластьо́ни.
Повідносити, -шу, -сиш, гл. Отнести (во множествѣ). Повідносив йому все, що мав.
Повчитися, -вчуся, -вчишся, гл. 1) Поучиться. От же взявся танцювати, та може й не вмію! Повчитись було у кривого Хоми. Кв. 2) Только во мн. ч. Научиться (о многихъ). Сами з себе письменства повчились Екатер. у.
Полякатися, -каємося, -єтеся, гл. Перепугаться, напугаться (о многихъ). Вони осі полякались і змій злякавсь. Рудч. Ск. І. 114.
Порозбуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Разуться (о многихъ). Тут не глибоко: порозбуваємось та й перебредемо.
Припущальник, -ка, м. То-же, что и триб въ ткацкомъ станкѣ. Cм. верстат. МУЕ. III. 24.
Шкаберка, -ки, ж. = тріска. Шух. I. 173, 206.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЮВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.