Божниця, -ці, ж.
1) = божник.
2) Храмъ, церковь. Піп каже: «Ідімо до божниці, а п'яниця каже: «ідімо до коршмиці». Чаще: иновѣрческій храмъ. «Підем до костьоли». — А не до церкви? — поспитала Мася. — «Так і видно, що хамка!... Щоб ти мені і бровою не моргнула в ту сторону, де хамська божниця стоїть». Як ішва ф суботу до божниці, до сьватині, то й Савамон хотів з ньов піти. Ум. божничка.
Жилля́р, -ра́, м. Крестьянинъ-земледѣлецъ, не имѣющій земли, бобыль.
Завши́р, завши́рки, завши́ршки, нар. Шириною. А завширшки він ширший океану.
Ма́тушка, -ки, ж. 1) Попадья. Вона була дуже схожа на сельську матушку. 2) Игуменья, начальница въ монастырѣ. Ум. матушечка.
Навихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Навѣдаться, завернуть куда. Ніколи до нас і не навихнешся.
Побезглуздіти, -дію, -єш, гл. Подурѣть, обезумѣть (о многихъ).
Пошарудіти, -джу, -диш, гл. Пошуршать.
Ріження, -ня, с. Сѣмя мужское. На сорочці у неї я бачила ріження — такі пятий, що бувають після гріха з чоловіком.
Тарганина, -ни, ж. Дерганіе, тасканіе. Ум. таргани́нка.
Хвастощі, -щів, ж. мн. Хвастовство. ,
