Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

господній

Госпо́дній, -ня, -нє Господній, Божій. То серце щебече Господнюю славу. Шевч. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСПОДНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСПОДНІЙ"
Барвний, -а, -е. Цвѣтной. Желех.
Безсумлінник, -ка, м. Безсовѣстный человѣкъ. Н. Вол. у.
Бусель, -сля, м. Листъ. Ном. № 13807. Вх. Пч. I. 16. Ум. буселько.
Виспіти Cм. виспівати.
Вівтарь, -ря, м. Олтарь. Боятися попа та в вівтарь не йти. Ном. № 4232. Коли вівтару служиш, з вівтаря й живися. Ном. № 10422. Ум. вівтарик. Аф. 315.
Гарцівник, -ка, м. 1) Ѣздокъ на лошади. 2) Шалунъ. 3) Плясунъ.
Гугни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) = Гугнявіти. Щось гугнить, ніяк його і не второпаєш, що він верзе. Стор. II. 69. Угу, гугнить ворона. Стор. І. 15. 2) Не ясно звучать. Десь далеко гугнив охотничий ріг. Стор. МПр. 110.
Облечи, -чу, -чеш, гл. Надѣть. Облечу я жупан. Вх. Лем. 441.
Сватати, -таю, -єш, гл. Сватать. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. Мет. 83. Козак дівку вірно любить. — заняти не смів. — Тим я її не займаю, що сватати маю. Мет. 105.
Шпонька, -ки, ж. Запонка. Мирг. у., Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОСПОДНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.