Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горю-дуб

Горю́-дуб, горю́-ду́ба, м. Родъ игры. Чуб. III. 101. То же, что и горѣлки. Ив. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 317.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЮ-ДУБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЮ-ДУБ"
Блакит, -ту, м. = блакить 2. А зорі на небі з блакиту виринають. К. Дз. 145. Блакит на небі був такий, що й написать його не можна. Щог. Сл. 69.
Верзувати, -зую, -єш, гл. Издѣваться. Испорч. коверзувати? Слово сомнительное: встрѣчено только въ одной пѣснѣ, помѣщенной въ соч. В. Шульгина: «Юго-западный край» (1864). А там стали шкури дерти, як і спершу дерли, — цілий тиждень верзувати, як і верзували. (106).
Вигоювати, -гоюю, -єш, сов. в. вигоїти, -гою, -їш, гл. 1) Залѣчивать, залѣчить (рану). Болячки на людях вигоював. Стор. II. 61.
Зогнити, -нию́, -ниєш, гл. Сгнить. Учора жив, а сьогодня зогнив. Ном. № 8262.
Обчемсати, -саю, -єш, гл. = обчимхати. Вх. Зн. 43.
Оп'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Опьянѣть. Драг. 288.
Первінчик, -ка, м. Первый рой. Кладе бджолоньки у три лавоньки, а первінчики у чотире. Гол. II. 15. Cм. первинчики.
Посілля, -ля, с. Усадьба. Старе посілая, де жив батько, меншому братові досталось. Борз. у.
Смітюх, -ха, м. пт. = посміттюха. Вх. Пч. II. 8.
Чудняй, -няя, м. Чудакъ. Черниг. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЮ-ДУБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.