Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горю-дуб

Горю́-дуб, горю́-ду́ба, м. Родъ игры. Чуб. III. 101. То же, что и горѣлки. Ив. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 317.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЮ-ДУБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЮ-ДУБ"
Вертлюг, -га, м. Неподвижный винтъ, на которомъ что нибудь вращается. Cм. верклюг.
Гавин, -а, -е. Вороній. Ґавине гніздо.
Замо́жніти, -нію, -єш, гл. Разживаться, богатѣть.
Згорба́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться горбатымъ. Черк. у.
Крутливець, -вця, м. = крутіж. Вх. Зн. 30.
Низенький, низесенький, -а, -е., Ум. отъ низький.
Охляпнути, -пну, -неш, гл. = охлянути. Вх. Лем. 445.
Посолодко нар. Сладковато.
Поспольний, -а, -е. Безпостный, когда нѣтъ поста. Угор.
Призірний, -а, -е. Причиненный сглазомъ. Чуб. І. 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЮ-ДУБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.