Вейкати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать: вей! (о евреяхъ).
2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями).
Відгін, -гону, м. Отбой. Від баб одгону нема.
Гомила́, -ли́, ж. Верзила, дубина. Там така гомила, аж під стелю заввишки.
Деревені́ти, -ні́ю, -єш, гл. = Дерев'яніти.
Нама́цати. Cм. Нама́цувати.
Оно нар. Только, лишь. Чи всі дівки в танки йдуть? Оно нема одної Марусі молодої. В хаті тихо, оно діти сопуть.
Поприпізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Запоздать (о многихъ).
Ротяка, -ки, м. Ув. отъ рот.
Сльоза, -зи, ж. Слеза. Да не лай мене, моя мати, гіркими словами, — обіллюся із вечора дрібними сльозами. За слізьми світа не бачив. Вода.... холодна та чиста, як сльоза. Ум. слі́зка, слізонька, слізочка.
Туженька, -ки, ж. Ум. отъ туга.
