Єльце́, -ця́, с. = вильце. Ум. є́́лечко. І де ж наше єлечко, що в п'ятницю вили? Мет. 210.

Закраша́тися, -ша́юся, -єшся, сов. в. закраси́тися, -шу́ся, -си́шся, гл. Украшаться, украситься. Чим же той світ закрашається? чи горами, чи долинами, чи великими могилами? Чуб. V. 943. Рум'янцем закрасилася живим. МВ. ІІ. 200.

Зраділий, -а, -е. Обрадовавшійся. Боже, гарно!... токоче її зраділе серце. Мир. Пов. II. 84.

Мерзене́нький, -а, -е. Плохой, гадкій. Мерзененька дорога. Черниг. у.

На́падень, -дня, м. Рыболовный снарядъ, вентеръ, натянутый на большой обручъ на длинномъ шестѣ. Вас. 189.

Підтяга, -ги, м. Воръ. У Турна був сутяга, брехун, юриста, крюк, підтяга, і ділом Турна заправляв. Котл. Ен. VI. 52.

Попризвичаюватися, юємося, -єтеся, гл. Привыкнуть (о многихъ). Попризвичаювались до всячини з малку. О. 1862. 1. 77. Жінки уже так попризвичаювалися. Драг. 172.

Розводити, -джу, -диш, сов. в. розвести́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Разводить, развести, разлучать, разлучить. Хто нас розведе, то з ума зведе. Чуб. V. 260. 2) Разводить, развести (мужа съ женой). Як Бог дастъ, що моя дочка одужає, я буду судити вас судом, буду просити розвести вас. Левиц. І. 521. 3) Разнимать, разнять, разъединить, раздвигать, раздвинуть. Схопив її за руку, — рук не розведе. Кв. І. 201. Очей, що заплили йому горілкою, не розведе. Кв. І. 239. Густі вишні.... били його тонкими гіллячками по лиці. Він мусив розводити руками гілля й затуляти лице й очі. Левиц. Пов. 191. 4) Въ пилѣ зубья: разводить, развести, чтобы одинъ былъ въ одну сторону, а другой въ другую. В тілі зуби розведені. МУЕ. III. 27. 5) Разводить, развести, разжижать, распускать, распустить, разбавлять, разбавить. Кв. I. 109. Скількісь пляшок запевне водою розведеної горілки. Г. Барв. 31. 6) Разгонять, разогнать, разсѣять. Бажає батенька, щоб розвів її тугу. Кв. І. 17. 7) Разводить, развести, расплаживать, расплодить. В чужій кошарі овець не розведеш. Ном. № 9659. Любив він і садки розводити. Стор. II. 117. 8) Разводить, развести, разложить (огонь). Огонь чималий розвели. Шевч. 339. І розвели пожар чималий. Котл. Ен. 9) Пространно излагать, изложить, распространяться. Cм. розводитися 4. Хто слухає се просте слово з розумом, тому не треба широко розводити, яка б то велика користь була народові од сього нового засіву. К. (О. 1862. III. 23).

Сподобати, -ба́ю, -єш, гл. = уподобати. Не сподобав козак дівки, пішов до вдовиці. Грин. III. 250. Ой піду я до млина, та до дзюравого, сподобаю мельниченька, кучерявого. Чуб. V. 17.

Цід, -ду, м. Ферментъ для тѣста, приготовляемый изъ отрубей. Черк. у. Ми проскурки було на ціду печемо. Пирят. у.