Зарича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заревѣть. Корова... прийшла домів та й заричала. Вів зариче.
Карбас, -су, м. Большая весельная лодка для прибрежнаго плаванія въ морѣ.
Квасніти, -ні́ю, -єш, гл. Киснуть.
Лахмотник, -ка, м. Оборванецъ.
Наддністря́нський, -а, -е. Приднѣстровскій.
Підладнувати, -дную, -єш, гл. Подлаживаться; ладить.
Старожил, -ла, м. Старикъ. Сирітка кинулась до ніг, поклонці тричи положила і обнімавши старожила, біліла любочка як сніг.
Тасюкати, -каю, -єш, гл. Кричать: тасю-тасю!
Трюхати, -хаю, -єш, гл. Ѣхать или бѣжать рысцой. Худі коні о. Хведора зовсім потомились і ледві трюхали, в'їжджаючи в ворота.
Устромляти, -ляю, -єш, сов. в. устромити, -млю, -миш, гл. 1) Втыкать, воткнуть, вонзить. З сим словом меч свій устромляв в роззявлений рутульця рот. Щоб міг, то він би ніж в мене встромив. Голки не було де встромити, — такая тѣснота, давка. 2) Вставлять, вставить, опустить куда, всунуть. Сиділа, ноги устромила в гарячий попіл. Одіткнув верх, устромив туди пику. Розпалить люльку і устромить йому в рот. встромити очі в землю. Потупиться. Устромила очі в землю і слова не промовить.
