Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

готуля

Готу́ля, -лі, ж. Молодая коза. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОТУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОТУЛЯ"
Бецьком нар. — поснути. Крѣпко заснуть. Желех.
Виснитися Cм. висинатися.
Затурбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Обезпокоить.
Інфимист, -та, м. Ученикъ інфими. Сим. 175.
Небожчиця, -ці, ж. Покойница. Молодиці небожчицю убірали. МВ. (О. 1862. І. 91).
Пагорок, -рку, м. Пригорокъ. Стоїть панна на пагурку в червонім каптурку. Ном. № 163, стр. 295.
Полотиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis. Вх. Пч. II. 30.
Принатурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. принату́ритися, -рюся, -ришся, гл. Привыкать, привыкнуть, пріучиться. Віддала б його до людей у науку, от би воно й принатурилось. Лебед. у. А ось сусіди: чи вони уміли робити землю? все було чужі роблять, а далі потроху принатурились, то й сами почали робити. Лебед. у.
Притюпати, -ся, -паю, -ся, -єш, -ся, гл. = притупати. Притюпали пішки. Морд. Пл. 173.
Спотикачі нар. Спотыкаясь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОТУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.