Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

готуля

Готу́ля, -лі, ж. Молодая коза. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОТУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОТУЛЯ"
Бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Доти́ка, -ки, ж. Укоръ.
Контентий, -а, -е. Довольный. Чим же ми контенті, як не грошима?
Мо́шка, -ки, ж. Мошка. Мошки, комарі, мухи... завелись з попелу. Ном. № 314. Ум. мошечка.
Нахапати, -па́ю, -єш, гл. Нахватать, набрать много; накрасть. Хіп, хіп! Нахапав чужих гусенят за пазуху четверо. Г. Барв. 314.
Недосвіт, -ту, м. Утренній морозъ. Барвінок цвів і зеленів, слався, розстилався, — та недосвіт перед-світом в садочок укрався. Потоптав веселі квіти, побив, поморозив... Шевч. 651.
Отрусити, -ся. Cм. отрушувати, -ся.
Повелачка, -ки, ж. = поведенція. Мнж. 189.
Похимерувати, -ру́ю, -єш, гл. Причудничать нѣкоторое время.
Протарахкотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Простучать, прогромыхать (быстро). Хтось возом протарахкотів проз хату.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОТУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.