Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горщище

Горщи́ще, -ща, м. Ув. отъ горщик, горщок. Рудч. Ск. II. 86.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЩИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЩИЩЕ"
Багатирський, -а, -е. 1) = багатирів. Г. Барв. 189. 2) Богатырскій. Та згинь! не хочу покаляти честь багатирськую свою. Котл. Ен. 231.
Відзивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відізвати, -зву, -веш, гл. Отзывать, отозвать.
Ди́бці, -ців, ж. мн. ум. отъ диби.
Заби́йця, -ці, ж. Убійца.
Зарі́за, -зи, заріза́ка, -ки, м. Убійца, людорѣзъ, рѣзникъ. Піймали одного зарізу. Котл. Ен. V. 54. Заюшився мазкою, мов лютий зарізака.
Змежи Cм. зміж.
Надиви́тися Cм. надивлятися.
Роздір, -дору, м. Часть повозки при заднихъ колесахъ. Вх. Лем. 462.
Тупіньки Ум. отъ тупі.
Хвабрувати, -рую, -єш, гл. Храбриться. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЩИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.