Го́рдити, -джу, -диш, гл. Пренебрегать. Знати, вона мною гордить. Убогими не гордили.
Купатися, -паюся, -єшся, гл. Купаться. Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає. Душно мені: ходім, дочко, до ставка купатись.
Луго́вина, -ни, ж. 1) Мѣсто, гдѣ прежде былъ луг; пастбище. Сад Коржів розрісся на луговині неначе ліс. 2) Родъ лозы.
Оборотати, -таю, -єш, гл. Ошелушить зерно. Ячмінь оборотають на логазу. Товчуть у ступі два рази, раз оборотають, другий раз гладять на чисто. Та оборотай лучче, легше буде після гладити.
Переставка, -ки, ж. Сѣть для ловли перепеловъ.
Поворотко нар. Просторно, удобно поворачиваться. Не поворотко копати в вузькій криниці.
Приповість, -ти, ж.
1) = приповідка. Приповість в школярів: не вкрав, але достав.
2) Разсказъ. Чуючи од батька страшні приповісти про війни та походи... Од старих людей приповісти такої не чувала, щоб о Петрі бистрії ріки-озера замерзали.
3) Притча. Говорив до них приповістями.
Схлюпнути, -пну, -неш, гл. Пошатнувъ сосудъ, расплескать немного.
Топцювання, -ня, с.
1) Топтаніе.
2) Ухаживаніе.
Хвороба, -би, ж.
1) Болѣзнь. Що панська хвороба, то наше здоров'я.
2) Употребл. презрительно для обозначенія ничтожнаго количества. Що там і грошей тих — хвороба!
3) хворо́би тепер зро́биш, підеш и пр. Бранчивое выраженіе, обозначающее невозможность, сдѣлать, пойти и пр. Хвороби тепер у льох підеш.
