Закопи́лювати, -люю, -єш, сов. в. закопи́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. 2) закопилити губу. Надуться, разсердиться; заважничать. Хоче б то всміхнутись, та здержується, щоб невістка не закопилила губи.
Кепень, -пня, м. = кепеняк.
Кепський, -а, -е. 1) Глупый. Лучче з добрим загубити, як з кепським найти.
2) Плохой, дурной. Грицько забачив, що то кепська справа, мацнув ся ззаду, сукмана дірява. Кепські вісті засмутили і роздратували князя.
Облатувати, -тую, -єш, сов. в. облата́ти, -та́ю, -єш, гл.
1) Класть, положить заплаты, починять, починить, положивъ заплату.
2) — кого. Постоянно чинить чью-либо одежду, починить чьи-либо одежду и бѣлье (все), положить заплаты на чьи-либо одежду и бѣлье. Нема кому ні обіпрать, ні облатать — треба женитися. Та їх (діти) треба обшить, треба й облатать.
3) Дѣлать срубъ въ колодцѣ? обгородить латами? Ой у полі криниченька та й облатаная.
4) облатати боки. Отколотить. Мене виганяють, кийом боки облатають.
Пересміяти, -мію́, -є́ш, гл. Осилить въ смѣхѣ. Давай будем знов сміяться, — хто кого пересміє. Ну, тепер хто кого пересміє, того буде пані.
Плесковатий, -а, -е. Сплюснутый, плоскій.
Посклити, -клю, -лиш, гл. Вставить стекла (во множествѣ).
Працювальник, -ка, м. = працівник.
Схов, -ву, м. Спрятъ, сохраненіе, храненіе. Голе, як бубон, голодне, як собака, а в схові ні шеляга. до схо́ву. На храненіе. Я йому дав сокиру до схову. на, у схо́ві. На храненіи, спрятанъ, спрятана, спрятано. А де ж хустка? Та в матері на (у) схові.
Черешина, -ни, ж. = черешнина. Заміст крижа уткнули в головах перетину. Ум. черешинка.
