Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горювальник

Горюва́льник, -ка, м. Человѣкъ, которому приходится бѣдствовать, горевать. Ум. Горюва́льничок. Мій таточку, мій горювальничку.... Ви наскитались, ви нагорювались. Мил. 186.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЮВАЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЮВАЛЬНИК"
Де́рбати, -баю, -єш, гл. Снимать дернъ.
Затемперува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Очинить перо.
Зе́лень, -ні, ж. 1) Зелень, растеніе. Скажи мені правду, моє серденятко, которая зелень найперш процвітає. Мет. 361. 2) Краска зеленая: ярь, мѣдянка. Шух. І. 264.
Крижевий, -а, -е. Квадратный. Шух. I. 110, 176. криже́ва плахта? Чуб. VII. 428.
Наджа́ти Cм. наджинати.
Невідничок, -чка, м. Ум. отъ не́відник.
Пауз, -за, м. = і. Рубель 1. Вх. Лем. 447.
Позмерзатися, -за́ємося, -єтеся, гл. Призмерзнуть другъ къ другу (во множествѣ). чоботи позмерзалися. Промокшая кожа сапогъ замерзла.
Полежай, -жая, м. Лежебока. Будуть мені козаки прізвище прикладати, гречкосієм, полежаєм називати. Н. п.
Стиски, -ків, м. 1) Стѣсненіе, сжатіе въ груди, удушье. Мил. 12. КС. 1893. VII. 80. Уроки.... стисками стискали. Мнж. 152. Як кашель або стиски їх вночі хоть трохи турбували. Мкр. Г. 68. 2) Родъ ножницъ для стрижки овецъ, безъ колецъ для пальцевъ. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЮВАЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.