Дуна́й, -на́ю, м. 1) Разливъ воды, вообще большое скопленіе воды. Ой за горами вода дунаями, ой там козаченько коня напуває. По-над дунаями вода стоянами, ой там козаченько коня напуває. 2) Рѣка Дунай. Ум. Дуна́єнько, дуна́єчко. Течуть річеньки, течуть бистренькі із тихого Дунаєньку. Текла вода з Душечка, а другая з моря.
Затіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заті́яти, -ті́ю, -єш, гл. Затѣвать, затѣять. Як затіє дурень молитись, то і лоб собі росквасить. Затіяв жениться, сам не знаєш нащо.
Колосіти, -сію, -єш, гл. Колоситься; виднѣться своими колосьями. Там дивлюсь — жита колосіють, волошки блакитніють.
Моторже́ник, -ка, м. = макорженик.
Окремезніти, -ні́ю, -єш, гл. Поздоровѣть, почувствовать себя здоровѣе, сильнѣе.
Продзеленькати, -каю, -єш, гл. Прозвенѣть.
Проріз, -зу, м.
1) Прорѣзъ.
2) Дыра во льду.
Рокотня, -ні, ж. Грохотаніе грома.
Сіпачий, -а, -е. Относящійся къ сіпак'ѣ.
Чень нар. = чей. Біда, та що робити? Треба біду тішити, чень і біді колись конец буде.
