Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горянин

Горя́нин, -на, м. Горець, житель возвышенныхъ мѣстъ. Галиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 317.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЯНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЯНИН"
Лоти́к, -то́ку, м. = лотоки. Мик. 380.
Непрощений, -а, -е. Котораго простить нельзя. Непрощений гріх. Волч. у. Щоб твоя кість непрощена була! Ном. № 3081.
Обшукати Cм. обшукувати.
Одержування, -ня, с. 1) Полученіе. 2) Владѣніе чѣмъ, обладаніе.
Отаманиха, -хи, ж. Жена атамана.
Порічківка, -ки, м. Наливка, настойка на красной смородинѣ.
Приколоти Cм. приколювати.
Пробуркувати, -кую, -єш, сов. в. пробуркати, -каю, -єш, гл. Пробуждать, пробудить. Пробуркав у серці в його зненависть. Полт.
Румсати, -саю, -єш, гл. = рюмсати. Що ж Хівря? Румсає. Г. Арт. (О. 1861. III. 96).
Шаливіра, -ри, м. = шальвіра. Ой ви, козаки, ви, шаливіри, де сьте ви мого братенька діли? Гол. І. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЯНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.