Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горянин

Горя́нин, -на, м. Горець, житель возвышенныхъ мѣстъ. Галиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 317.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЯНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЯНИН"
Бузув'Я, -яти, с. = бузівок. Ум. бузув'ятко.
Відотіль нар. = відтіль. Треба відотіль сіно сюди завозити. Волч. у.
Замі́ський, -а, -е. Загородный.
Перестрелювати, -люю, -єш, сов. в. перестре́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Перебивать, перебить выстрѣломъ. Перестрелке зайцеві ногу. 2) Стрѣляя, попадать, попасть дальше предмета. Попович стрелив — гору перестрелив. Чуб. V. 1078.
Прискринок, -нка, м. Ящичекъ въ сундукѣ, вверху, вдоль боковой стѣнки, для храненія мелкихъ вещей. Вас. 150.
Ропуханя, -ні, ж. = ропуха.
Самодержавний, -а, -е. Самодержавный. К. Кр. 14. Прикриває своє самодержавне чоло чернечим клобуком. Морд. II. 32.
Скиндяк, -ка, м. Лента. Ум. скиндячо́к.
Срібник, -ка, м. = срібняк. Найшов два срібника, се б то два срібних карбованця. Грин. II. 180.
Шапучка, -ки, ж. Дѣтская игра, состоящая въ томъ, что мальчики попадаютъ палками въ подбрасываемую вверхъ шапку. КС. 1887. VI. 475.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЯНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.