Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горянин

Горя́нин, -на, м. Горець, житель возвышенныхъ мѣстъ. Галиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 317.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЯНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЯНИН"
Безвершки, -ків, м. мн. Раст. Veronica Chamaedrys L. ЗЮЗО. І. 141.
Валочка, -ки, ж. Ум. отъ валка.
Кагат, -ту, м. Куча. Кагат кавунів, кагат соли. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. То-же о рыбѣ: куча рыбы, особымъ образомъ сложенной и прикрытой камышемъ (на Дону).
Любко́, -ка, м. Милый, любовникъ. Котра мого любка любить. Гол. III. 453. Не велика поточина луги ізмулила; хвалилася ледачина: любка вітлюбила; так би она дочекала світа біленького, чи в'на буде обнімати мого миленького. Гол. II. 427. Ум. любонько. Ой Романе, Романоньку, що ж тя болить, мій любоньку? Гол. І. 158.
Падальник, -ка, м. = падалець. Вх. Пч. II. 16.
Переполошений, -а, -е. Перепуганный, испуганный. А чого ж ти сам себе боїшся? — поспитала його все переполошена. МВ. (О. 1862. І. 95).
Попідсмикувати, -кую, -єш, гл. Поддернуть, подобрать (во множествѣ).
Похлинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. похлину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поперхнуться, захлебнуться. Загнибіда похлинувся, закашлявся. Мир. Пов. II. 52.
Солодючка, -ки, ж. Родъ дѣтской игры. Ив. 13.
Урвисько, -ка, с. Обрывъ. Сквирск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЯНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.