Буркотун, -на, м.
1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркун.
2) Ворчунъ. Cм. буркун. Ум. буркотунець.
Допі́ро, допі́ру, нар. Теперь только, лишь только, только что. Чого я тужу, чого я нужуся? Чого я допіро плакати учуся? Радий, наче допіро народився. Повів їх до клуні і дав їм по копі: Богові копу, Петрові копу і Павлові копу, та й допіру дає їм пообідати. Ми оце допіро приїхали.
Жа́лосник, -ка, м. = жалібник.
Закалю́жений, -а, -е. Испачканный въ жидкой грязи. Свиня закалюжена.
Камчуг, -га, м. Раст. Thlictrum minus L.
Купчина, -ни, ж. = купка.
Межи́ Cм. меж.
Попідмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Подговорить, подстрекнуть (многихъ)
Сі мѣст.
1) = собі.
2) Им. пад. мн.ч. отъ сей.
Стовп, -па, м. 1) Столбъ, столпъ, колонна. Удівонько молода, та де в тебе стовпи, та де в тебе стовпи коня прив'язати. 4) Столбъ, столбикъ какъ составная часть различныхъ машинъ: въ верклюзі, мяльниці, олійниці, походячій ступі, токарні и пр. 3) Сшитыя части невода длиной 100 — 150 саж. 4) Основной капиталъ. Стовпа й проценту не брали три роки. 5) Родъ дѣтской игры. Ум. стовпчик, сто́впчичок.
