Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горувато

Горува́то нар. Гористо. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРУВАТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРУВАТО"
Бублій, -лія, бублійник, -ка, м. Пекущій и торгующій бубликами.  
Гаряч, -чу, м. Сбитень. Дуже змерз був, а як напився гарячу, то й зігрівся. Екат. (Залюб.).
Мо́сть, -ти, ж. Милость (употребляется въ титулахъ). Його мость. Его милость.
Надаре́мний, -а, -е. Напрасный, тщетный. Без твого призначення надаремна туга, сама даєш, вибіраєш, ах нелюба друга! Гол. І. 372.
Очепа, -пи, ж. Крюкъ, багоръ, которымъ притягиваютъ къ берегу плотъ. Вх. Зн. 45.
Позаборонювати, -нюю, -єш, гл. Запретить (во множествѣ).
Познущатися, -щаюся, -єшся, гл. Поиздѣваться.
Ськальниця, -ці, ж. Ищущая (въ головѣ). Мил. 217.
Удурні нар. Попусту, понапрасну. Тільки гроші вдурні пропали.
Шпортатися, -таюся, -єшся, гл. Копаться, рыться въ чемъ, возиться съ чѣмъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРУВАТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.