Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горувато

Горува́то нар. Гористо. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРУВАТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРУВАТО"
Берізонька, -ки, ж. Ум. отъ береза.
Венберь, -рю, м. = имберь. Несу перчику, венберю на сюю любу вечерю. Грин. ІІІ. 539.
Глинястий, -а, -е. 1) Глинистый. Земля єсть всяка: глиняста, пісковата, чорноземля. Ком. Р. І. 9. 2) Цвѣта желтой глины. Глиняста курка. Богодух. у. Кінь глинястий. Вх. Лем. 403.
Мурло́, -ла́ 1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло.
Наплу́тати Cм. наплутувати.
Повиняньчувати, -чую, -єш, гл. Виняньчить (многихъ). Я в їх усіх дітей повиняньчувала. Богодух. у.
Потирач, -ча, м. Помыкающій кѣмъ. Довелося хазяїну мною руки потирати. Ой потирай, потирану, коли тобі довелося, а я буду коритися, коли мені горе няюся. Н. п. (Г. Барв. 275).
Промивати, -ва́ю, -єш, сов. в. промити, -мию, -єш, гл. Промывать, промыть. Тече річка невеличка, промивав піски. О. 1862. І. 49. Возьми води керничної, промий чорні очі. Чуб. V. 996.
Пропікати, -ка́ю, -єш, сов. в. пропекти́ , -печу́ , -че́ш. Прожигать, прожечь, пропекать, пропечь.
Чічечка, -ки, ж. Ум. отъ чічка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРУВАТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.