Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гортань

Горта́нь, -ні, ж. Горло, гортань. Давайте тілько гортань промочити. К. ЧР. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРТАНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРТАНЬ"
Вербляниця, -ці, ж. Время въ самомъ началѣ весны, когда вербы цвѣтутъ. Вербляниця то ще не весна: і сніг припада, і крупи ідуть. Вх. Зн. 6.
Домі́вський, -а, -е. Домашній, домовой.
Кізлик, -ка, м. Отгородка на чабанской арбѣ для топлива. Мнж. 182.
Кувакати, -каю, -єш, гл. Кричать (о грудномъ ребенкѣ). Дитина кувака. Мнж. 45.
Кулястра, -ри, ж. Молоко коровы, только что отелившейся. Шух. І. 213.
Лабайстер, -стру, м. Алебастръ. Харьк.
Пиленя, -ня́ти, с. = пуленя. О. 1862. VIII. 49.
Почадіти, -діємо, -єте, гл. Угорѣть (о многихъ).
Фурчати, -чу, -чиш, гл. Шумѣть, жужжать. Фр. (Желех.).
Штампувати, -пую, -єш, гл. 1) Выравнивать (о землѣ, бревнѣ). 2) Выбивать штемпель. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРТАНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.