Братимство, -ва, с. = побратимство.
Вдовин, -на, -не. = удовин.
Головництво, -ва, с. Уголовное преступленіе, уголовщина, убійство. Від тої годиноньки, як головництво сталося, вона без ума.
Дзвони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Звонить. Ще не дзвонено до церкви. Буркочуть-говорять, мов у дзвони дзвонять. 2) Звенѣть, бряцать. Іще таки і послі Хмельницького не раз дзвонив старий Шрам шаблею. Ой ключа мої, срібні злоті, ой не дзвоніте, не голосіте. 3) Разглашать. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують, що москалі вертаються та в неї ночують. 4) Дзвони́ти по ко́му, — по душі. Звонить по усопшему. По дівчинонці дзвони дзвонили.
Дуже нар. 1) Очень. Да чиста панна сина породила, да в Офлейовим місті дуже рано. Ні, братця, тепера дуже й дуже лучче стало нашому братові. 2) Сильно, очень. Ой, милий друже, люблю тебе дуже. І росли води, і прибували дуже на землі. Його дуже вдарено.
Зима́рка, -ки, ж. Зимняя хата въ полонинах, безъ печи, — въ ней живутъ работники, убирающіе сѣно, а также кормящіе стоящій тамъ скотъ.
Надивува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Надивиться. Вже й надивувався, вже й намилувався.
Потвір, -во́ру, м. = потвора? Привезли скриню й перину і молодую княгиню; привезено та потвір у двір; а з того потворочку хорошенько по дворочку: і хліб родить, і товар плодить, і пчілки рояться, по саду сядовляться. Ум. потворочко.
Розсільниця, -ці, ж. Родъ щей изъ кислой капусты и кукурузной муки.
Скуб меж. Дергъ! (о выдергиваніи волось, пера и пр.). Скуб, та й висмикнула з нього перо.
