Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гостинчик

Гости́нчик, -ка, м. Ум. отъ гостинець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТИНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТИНЧИК"
За́руб, -ба, м. = зарубка. Шух. І. 171.
Майори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Мелькать, виднѣться слегка, изрѣдка. Сонце майорить між хмарами. Не вродила овощ: то там, то там майорить слива й груша. Волч. у. 2) Развѣваться. Тільки чуприна майорить. Ном. № 4419. Табакове листя майорить на вітрі. Лубен. у.
Майсте́рство, -ва, с. Мастерство. Нова мурована церква, простого майстерства. Стор. II. 152.
Мелі́й, -лія́, м. Человѣкъ, привезшій хлѣбъ для помола. Міуск. окр.
Нарихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Направить, нацѣлить, навести (пушку). Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати. АД. І. 19.
Оскряк, -ки, м. = віскряк. Утри оскряки.
Панщинонька, -ки, ж. Ум. отъ панщина.
Перебутний, -а, -е. Преходящій.
Прищуватий, -а, -е. Прыщеватый. Мил. М. 99. Сало прищувате. Грин. II. 19.
Сусід, -да, м. Сосѣдъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. Мет. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОСТИНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.