Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гостинчик

Гости́нчик, -ка, м. Ум. отъ гостинець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТИНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТИНЧИК"
Їдання, -ня, с. Ѣденіе. Трепав з роботи, з сухоти, з їдання.
Мо́лоді, -дів, мн. Небольшіе облачка на небѣ. Мнж. 185. Молоди встають, а Бог дощу має. Ном. № 568. Молоді високо ходять. (Признакъ хорошей погоды).
На́гідний, -а, -е. Удобный для совершенія чего-либо (о времени, случаѣ и пр.). Як же настав день нагідний, коли Ірод на свої родини бенкет справив... Єв. Мр. VI. 21.
Обполоти Cм. обполювати.
Позамальовувати, -вую, -єш, гл. Закрасить (во множествѣ).
Прокосити Cм. прокошувати.
Простежити, -жу, -жиш, гл. Прослѣдить.
Сіпуга, -ги, м. = сіпака. Грин. II. 165. Тут сіпуга, війт-п'янюга вже не докучає. КС. 1882. IX. 568.
Струп, -пу, м. 1) Струпъ. Чує муха де струп, туди й летить. Чуб. І. 268.
Улолокати, -каю, -єш, гл. = улеле 2кати. Ном. № 11126.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОСТИНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.