Вихвачувати, -чую, -єш, сов. в. вихватити, -чу, -тиш, гл. Выхватывать, выхватить.
Відмагання, -ня, с. Отказы, отговорки. Ніяке відмагання не помага.
Голубо нар. Голубымъ цвѣтомъ. Жито половів, а в житі купка льону голубо цвіте.
Посагувати, -гую, -єш, гл. Садить невѣсту на посаг? Надѣлять приданымъ? Ішла красна Марусенька на посаг, питається, довідується від батенька: — а від кого, мій батеньку, посаг став? — «Від Бога, від добрих людей, дитятко. Посагуєть сам Господь Бог з ангелами, посагуєть тя, моє дитятко, з другими.
Поступати, -па́ю, -єш, сов. в. поступити, -плю́, -пиш, гл. 1) Идти, пойти, пройти, двигаться, подвинуться куда-либо, ступить, стать куда-либо. І така, і онака, і геть-пріч пішла, і знову сюди поступай. Ми поступили так, щоб (нашої) тіні з-за берези не було видно. Усе думав, що вона перед вінчанням скаже батюшці: «не согласна», то він і поступить на місце Омелькове через один ступінь... 2) Входить, войти. Як ходив ще... Бог по світі, поступив раз зі святим Петром до більшого (старшого) брата. 3) Давать, дать, обѣщать, пообѣщать дать, прибавить въ видѣ уступки, уступить. За годовище півтора цілкового поступив. Не жаль їй кусок города поступити. І батька й роду свого через його відцуралась, і молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася, а він мені що за се поступив? Да наняла ведмедика за плугом ходить... Поступила ведмедику да горщок меду. Да пійди до жида-рандара да поступи йому часть оддать. Давав за вола Дорошові сорок карбованців, так не хоче: поступім йому ще зо два. Своє поступи, а чужого не займай.
Прибірниця, -ці, ж. Та, которая прибираетъ. Сестриця-прибірниця мої кісточки прибірала.
Рибацтво, -ва, с. = рибальство.
Сунутися 2, -нуся, -нешся, гл. Броситься, ринуться. Сунулись тії тури в пущу, так і виваляли дерево; а князь за ними знай пускає стрілку за стрілкою.. Він до челяді сунеться, — і челядь пропала.
Хру-хру! меж., выражаюшее хрюканіе свиньи. Свині біжит та й: хру-хру.
Цілоденне нар. Цѣлый день.
