Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гостро

Го́стро нар. 1) Остро. Гостро ніж нагострений. 2) Рѣзко. Гостро говорить. 3) Пристально, проницательно. Дідуган гостро на мене глянув. Стор. І. 228.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТРО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТРО"
Запасни́й, -а́, -е́ Запасливый. Ось у Цвіляка можна купити: се люде запасні; а більш нема ні в кого. Камен. у.
Змизерніти, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться хилымъ, худымъ. А його жінка дуже подалася, змізерніла, зблідла. Левиц. Пов. 155.
Зморхтися, -нуся, -нешся, гл. Сморщиться.
Обіхідність, -ности, ж. Обиходъ, потребность. В мене є хліба на мою обіхідність.
Повикуповлювати, -люю, -єш, гл. = повикупляти. Як уже дружби і староста повикуповлюють шапки, то виходят на двір. Грин. III. 507.
Пошкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пошипѣть, потрещать (на огнѣ) — (о жирѣ, маслѣ и пр.).
Розгойдувати, -дую, -єш, сов. в. розгойдати, -даю, -єш, гл. Раскачивать, раскачать, расколыхать. Розгойдай трошки гойдалку, а потім ми сами, будемо гойдатися. (Вітри) так розгойдали на морі хвилі, що ще більші як хати ідуть єдна за другою. Чуб. II. 15.
Смоктання, -ня, с. Сосаніе.
Старичок, -чка, м. Ум. отъ старик.
Сходини, -дин, ж. Сходка, собраніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОСТРО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.