Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гострило

Гостри́ло, -ла, с. Приборъ для точенія косы. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТРИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТРИЛО"
Берфела, -ли, ж. и берфело, -ла, с. Часть верклюга. Вх. Зн. 2. Cм. верклюг. Шух. І. 109, 186.
Блювака, -ки, об. Страдающій рвотой.
Бретналь, -ля, м. 1) Кровельный гвоздь. Подольск. г. 2) Костыль желѣзный, гвоздь.
Ґалу́нок, -нку, м. 1) = Ґальон. Вх. Лем. 407. 2) = Ґальонка. Вх. Лем. 407.
До́хнути 1, -ну, -неш, гл. Издыхать, дохнуть. Під стогом вовки дохнуть. Ном., стр. 299, № 308.
Запія́чити, -чу, -чиш, гл. Запить, запьянствовать. Я не загуляю, не запіячу, не засплюсь. Г. Барв. 193.
Лапики, -ків, мн. Раст. Caltha palustris. ЗЮЗО. І. 115.
Переполошкати, -каю, -єш, гл. = переполохати.
Садовничка, -ки, ж. Жена садовника. Грин. II. 261.
Самогребка, -ки, ж. Машина для сгребанія скошеннаго. Прилуц. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОСТРИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.