Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гострило

Гостри́ло, -ла, с. Приборъ для точенія косы. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 319.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТРИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТРИЛО"
Ге́па, -пи, ж. Задница. А я знаю, що він діє, — коло печі гепу гріє. Ном. № 14074.
Гимн, -ну, м. Гимнъ. Дівчата трохи не голі? стоять перед Кипридою і в лад співають гимн. Шевч. 604.
Гнійник, -ка, м. Навозный жукъ. Вх. Зн. 11.
Дроби́тько, -ка, м. Говорящій скоро и невнятно.
Малю́цький и мадючкий, -а, -е. = малюхний. Уг. Лем. 433.
Оксамитка, -ки, ж. Бархатка. Чорна оксамитка. О. 1861. XI. 28.
Памнятати, -та́ю, -єш, гл. = пам'ятати.
Погинатися, -наюся, -єшся, гл. Наклоняться. Панна гнеться, погинає, десь там мене поминає. Чуб. V. 32.
Рядло, -ла, с. Зернышко въ косточкѣ плода. Ковель.
Ув'язлий, -а, -е. Завязшій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОСТРИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.