Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гостинчичок

Гости́нчичок, -чка, м. Ум. отъ гостинець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТИНЧИЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТИНЧИЧОК"
Вибіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вибілити, -лю, -лиш, гл. Дѣлать бѣлымъ, бѣлить, выбѣлить. Не ти личко вибіляла. Мил. 89. І напряла, і виткала, і вибілила полотно. Чуб.
Гитара, -ри, ж. Гитара. Вигравав на гитарі. Левиц. Пов. 20.
Заґу́дзлити, -лю, -лиш, гл. Завязать узелъ. Вх. Лем. 415.
Кирпонька, -ки, ж. Ум. отъ ки́рпа.
Кути, -кую́, -єш, гл. = кувати. Желех.
Натупотіти, -почу, -тиш, гл. = натупати 2.
Перепонка, -ки, ж. Косая планка, прибитая къ воротамъ. Харьк. у.
Пороскрівавлювати, -люю, -єш, гл. Разбить до крови (во множествѣ).
Прицабанити, -ню, -ниш, гл. = прицупити. Вх. Лем. 457.  
Шкульний, -а, -е. = шкулкий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОСТИНЧИЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.