Жи́тельний, -а, -е. = житяний. Да зрабила пужку жительну.
Кабутка, -ки, ж. Игра, во время которой бросаютъ палку такъ, чтобы она ударялась то однимъ, то другимъ концомъ о землю.
Коломазь, -зі, ж. Деготь, скопляющійся на осяхъ; вообще деготь и мазь для колесъ.
Кушнирня и кушнірня, -ні, ж. Мастерская овчинника, скорняка. Скрізь кидають ремейства, ба й плужки, мовчать кушнірні, воскобійні, ниви.
Ло́жа, -жі, ж. Постель, ложе. Вдовиченко буде на білій ложі лежати. Милого ложа — міх та рогожа, — то мені постіль гожа. сонце ся в ложі купає. Солнце зашло.
М'Яки́й и мняки́й, -а́, -е́ Мягкий; не суровый, уступчивый. Я такий, як хліб м'який. Учора дуже холодно було, а тепер м'який вітер віє. Ум. м'якенький, мняке́нький, м'яке́сенький и мняке́сенький. У зайчика шкурка м'якенька.
Позапродувати, -дую, -єш, гл. Запродать, продать (во множествѣ).
Поздіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и зня́ти, но о многихъ или многомъ.
Самошість. Самъ-шестъ.
Ущерть нар. Въ уровень, съ краями.
