Безслідно нар. Безслѣдно. І безслідно, мов та мрія, навіки пропали.
Варуватися, -руюся, -єшся, гл.
1) Не рѣшаться, стѣсняться. Що, Парасю голубонько? що тобі доброго трапилось? — А вона все варується мені сказати, тілько гляне та счервоніє. Як я тебе вірно люблю да заняти боюся. — Займай, займай, козаченьку, да займай, не варуйся: я за славу сама стану, сама й виговорюся. Сватай, сватай, козаченьку, сватай, не варуйся.
2) Остерегаться; беречься. Котрий іде у старости, то най ся варує.
Гугна́вець, -вця, м. Гнусливый человѣкъ.
Доходжа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = дохожати.
Кородливий, -а, -е. Чувствительный къ боли.
Крамнина, -ни, ж. = крамина. Де ж тобі, мила, крамнини шукати? Будеш, миленька, в плосконній лежати. Навчала її рідная мати... в дорогу крамнину сповиваючи. У тих москалів усяка крамнина є.
Піджива, -ви, ж. Подкрѣпленіе (пищей).
Трачевня, -ні, ж. Лѣсопильня.
Уживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. ужитися, уживуся, -вешся, гл.
1) Употребляться, употребиться, потребляться. Я хочу видіти, як моє добро уживатиметься.
2) Уживаться. З відьомським кодлом не вживешся.
Хвостатися, -таюся, -єшся, гл.
1) Волочиться, тянуться сзади (объ одеждѣ).
2) Хвостатися. Спѣшно дѣлать, спѣшить. А нуте хвостаться, шоб не остаться.
