Вірно, нар. 1) Вѣрно, преданно. З ким вірно люблюся, не наговорюся. Хто вірно кохав, той часто вітає. 2) Искренно. Чого, Насте, вірно плачеш?
Джорели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Бить ключемъ, струиться.
Завздо́вж, завздо́вжки, нар. = завдовжки.
Затурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = затуркати і и 2. Затурчить у вухо горлицею.
Иржавець, -вця, м. = ржавець.
Оббігати 2, -гаю, -єш, гл. Оббѣгать. Усіх подруг сьогодні оббігала, — заполочі хотіла позичити.
Помагати, -га́ю, -єш, сов. в. помогти, -можу, -жеш, гл. Помогать, помочь. Роби, небоже, то й Бог поможе. Як би не біг, хто б нам поміг. помагай-бі, помагай-бу! Богъ въ помощь! Помагай-бі тобі, дівчино! Помагай-бу, женче!
Пообстругувати, -гую, -єш, гл. Острогать (во множествѣ).
Роззичати, -ча́ю, -єш, сов. в. роззи́чити, -чу, -чиш, гл. Раздавать, раздать въ долгъ. Злишні гроші роззичали, сли хто потребував позички.
Служителька, -ки, ж. Служанка.
