Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горювати

Горюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Горевать, печалиться, бѣдствовать. Горювала я з тобою і без тебе буду. Мет. 103. Та мені докучило в світі горюючи. Н. п. Употребляется возвратная форма безлично: горю́ється. Черниг. Не так живеться, як горюється. Мет. 246.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЮВАТИ"
Вартування, -ня, с. Охраненіе, обереганіе.
Вичісувати, -сую, -єш, сов. в. вичесати, -шу, -шеш, гл. 1) Вычесывать, вычесать. 2) Расчесывать, расчесать. Вичісувала коси. Левиц. І. 410.
Займанщи́на, -ни, ж. Земля, пріобрѣтенная правомъ пернато занятія (ju primae occupationis). Благослови, пане гетьмане, заняти займанщину! — Та й займе, скільки оком закине, спиту, гаїв, сіножатей, рибних озір, і вже це його родова земля. К. ЧР. 199. Мусив проганяти черкесів з їх стародавніх займанщин. О. 1862. X. 111.
Оббрехати Cм. оббріхувати.
Одноголосний, -а, -е. Единогласный. Желех.
Понасипати, -па́ю, -єш, гл. Насыпать (во множествѣ). Треба на всіх чотирох углах понасипати по купці жита. Чуб. І. 101.
Протьохкати, -каю, -єш, гл. О соловьѣ: прощелкать.
Пуговиця, -ці, ж. Родъ мѣдной пуговицы съ ушкомъ; такія пуговицы употребляются для украшенія кожаныхъ сумокъ (табівок). Шух. I. 279, 284.
Розбрестися Cм. розбродитися.
Сабаш, -шу, м. Шабашъ, суббота у евреевъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.