Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гостина

Гости́на, -ни, ж. 1) Пребываніе въ гостяхъ, гостьба. Гірка гостина, коли лиха година. Ном. Де все гостина, там голод недалекий. Ном. А ще мого сина з гостини не видно. Макс. (1834) 117. У гости́ну. Въ гости. Я тудою йтиму до батенька в гостину. Мет. 279. 2) Пиршество, угощеніе, принятіе гостей. Починається гостина для всіх нас радостна. Гол. Так то оддячив ти пану гетьману за гостину! К. ЧР. 161. 3) Гость. Прийде до тебе три гостини: перва гостина — яснеє сонце. Чуб. Ум. Гости́нка, гости́нонька, гости́ночка. Через долинку та в гостинку. Ном. № 11821.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТИНА"
Величенький, -а, -е. Довольно большой. Бур'янець і величенький, та ніхто його не думає полоти. Кв.
Галакати, -каю, -єш, гл. Кричать. Цит, брате, не галакай на мене. Гн. II. 109.
Дєди́на, -ни, ж. Село. Ніде Марта, піде на другу дедину. Гол. IV.
Дурня́чка, -ки, ж. = дурноха. Желех. Вх. Зн. 16.
Затекти́ Cм. затікати.
Здорові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Выздоравливать. Желех.
Підлюбляти, -ля́ю, -єш, гл. Долюбливать. Наши земля підлюбляє гній. Черк. у.
Погубити, -блю́, -биш, гл. 1) Растерять. Заплакали запорожці, коней погубивши. Чуб. V. 940. 2) Cм. погубляти.
Чортопхайка, -ки, ж. Родъ экипажа. Запріг він миттю чортопхайку, черкнув із неба, аж курить. Котл. Ен. Посадили мене на чортопхайку та одвезли аж у Оренбург. Шевч. (О. 1861. X. 5).
Щипало, -ла, с. = клешня (у рака). Вх. Уг. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОСТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.