Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горянка

Горя́нка, -ки, ж. Раст. Brunella grandiflora Moench. ЗЮЗО. І. 114. Cм. Горлянка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 317.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЯНКА"
Баб'юк, -ка, м. = бабець. Вх. Пч. II. 19.
Городови́й, -а́, -е́. Городовой. Городові козаки. К. ЧР. 12. Городова старшина. Мет. 413.
Дивови́зія, -зії, ж. = Дивовижа. Харьк.
Клячник, -ка́, м. = кляч. Вас. 186.
Надмоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. надмолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Вымолачивать, вымолотить часть.
Наубочі, наубочу, нар. Въ сторонѣ.
Понапасати, -са́ю, -єш, гл. Напасти (многихъ). Скотину за ніч так понапасав, що боки повирівнюються. Г. Барв. 195.
Розвилки, -лок, ж. Расходящіяся дороги.
Ружина, -ни, ж. Ружье. Cм. оружина. АД. І. 274. Мир. ХРВ. 142. Ухожу до його в хату, а в кутку ружин з чотирі стоять. Черниг. г. Викресали вогню із ружини, да й пустили пожар по долині. Чуб. V. 850. Ум. ружи́нонька.
Тарганиння, -ня, с. раст. Veratrum. Анн. 373.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.