Бавовнянка, -ки, ж. Хлопчатобумажная ткань.
Камінь, -меню, м. 1) Камень. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... стояти як у камені. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: І засоромилась, і злякалась, — стою як у камені, оніміла. То же значеніе имѣетъ и выраженіе: як з каменю тесаний. Сижу, мов з каменю тесаний. 2) Драгоцѣнный камень. От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. Млин на два камені. млиновий камінь. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. 6) синій камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. камінець, каміньо́чок, -каміньчик. Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. Пост ти при дорозі та на каміньочку. Бодай пани при дорозі каміньчики били.
Кримець, -мця, м. Житель Крыма.
Латянка, -ки, ж. Одежда съ заплатами. У нас світилка-панянка, у неї сорочка латянка, буяри крали, латали і в світилки прибрали.
Метри́чний, -а, -е. Метрическій.
Падло, -ла, с.
1) Падаль.
2) Бранное слово.
Перебурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать ворчать.
Понадрізувати, -зую, -єш, гл. Надрѣзать (во множествѣ). Це дуже широкі чохли будуть, — може понадрізувати?
Попідпрягати, -га́ю, -єш, гл. Припрячь (во множествѣ).
Послуга, -ги, ж.
1) Услуга, служеніе, услуженіе. Не в золотій писі земної жизни суть, а в праці праведній, у послузі народу. Дам тобі молока, а старшого сина на послугу. Господь йому дав меч свій на послугу.
2) Слуга. Не втішайся, мати, мною, не буду ті послугою. Годував дитя не рік, не чотирі, а оддав дитя не дня, не години, людям послуга, а мені на серці туга. Ум. послужка. Свекор каже: невістко моя, свекруха каже: послужко моя.
