Брикання, -ня, с.
1) Ляганіе.
2) Сопротивленіе, барахтанье противъ кого.
Гукарня, -ні, ж. = Пугач. Bubo maximus.
Зазубе́лити, -лю, -лиш, гл. Взнуздать.
Калко нар. = кально. Сів би, та калко.
Кулиця, -ці, ж. Родъ сорной травы. Ліпша ріля раная та як тота пізная, бо на раній пшеница, а на пізній кулица.
Обагрянок, -нку, м. = обаринок. Ум. обагряночок. Пішов милий на ярмарок, та й на ярморочок, — принесе мі сорок яблок та й обагряночок.
Пацний Употр. только въ ж. р.: пацна. Поросая, супоросная. Жоха пацна.
Повикупляти, -ля́ю, -єш, гл. Выкупить (во множествѣ). Син заробив грошей та повикупляв одежу, що батько в шинк пообносив.
Поносити, -шу́, -сиш, гл. Износить (во множествѣ). Що матка дала, поносила усе чисто і придбать нічого не придбала. Оддай, мати, товаришу, хай поносить одежу.
Укидати, -даю, -єш, сов. в. укинути, -ну, -неш, гл. Вбрасывать, вбросить. Волно Богу і зв'язавши в рай укинути. Вкинь мене в болото, а я тебе вберу в золото. укинути в темницю, в тюрму. Посадить въ темницу, тюрьму. латку вкинути. Положить заплату. горі́лки вкинути или просто вкинути. Выпить водки, выпить хмѣльнаго. Раз поприходили вони з весілля, обоє вкинувши. у го́лову собі́ вкинути. Забрать себѣ въ голову, — кому — Вбить кому въ голову. Хто се тобі таку дурницю в голову вкинув? укинути фука. Cм. фук.
