Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

госпожа

Госпожа́, -жі́, ж. 1) Титулъ Богородицы (съ эпитетомъ Пречиста). Благослови, Боже, Пречиста Госпоже! Грин. II. 496. 2) Попадья, жена священника. Борз. у. Ум. Госпо́женька. Употребляется также въ значеніи: господиня. Уклонивсь.... хазяйці: «Чи нема в вас, госпоженько, — каже, — хоч сироватки нам попоїсти?» Драг. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСПОЖА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСПОЖА"
Верстовий, -а, -е. Верстовой. — шлях. Столбовая дорога. На верстовім шляху в полі корчма під вербою. Шевч. 455.
Відмивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відмити, -мию, -єш, гл. 1) Отмывать, отмыть. 2) Мыть за долгъ, отрабатывать, отработать мойкой.
Гижа, -жі, ж. Гадость, мерзость. У хаті така гижа, що й навернутись гидко. Правоб.
Дхну́ти, дхну, дхнеш, гл. Дохнуть. Cм. тхнути. Такий був лицарь, що тілько дхне, то од самого духу не встоїш на птах. ЗОЮР. І. 141.
Загріма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. загремі́ти, -млю, -миш, гл. Начинать гремѣть, загремѣть. Грім уп'ять загрімає. Констант. у. Ой загреми, громику, над моєю кімнатою. Мет. 259. Заревіло, загреміло, застугоніла земля. Стор. МПр. 143.
Зміток, -тка, м. Изношенный лапоть. Вх. Зн. 22. Желех.
Зузуля, -лі, ж. и пр. = зозуля и пр.
Клапачка, -ки, ж. 1) Родъ трещетки, стукалки. Клапачки робит з ялового дерева і ними клапкат. Вх. Лем. 424.
Напля́мкати, -каю, -єш, гл. Начавкать.
Позеленитися, -ню́ся, -нишся, гл. Окраситься въ зеленый цвѣтъ. На траві позелениться полотно. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОСПОЖА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.