Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гостинність

Гости́нність, -ности, ж. Гостепріимность. Худобу свою проциндрив.... (на) широких унтах, по старосвітському звичаю гостинности. К. XII. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТИННІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОСТИННІСТЬ"
Бісновистий, -а, -е. Бѣсноватый. Екат.
Верем'я, -м'я, с. Хорошая погода. Шух. І. 81. 189. По слоті верем'я. Фр. Пр. 146.
Вивалити, -ся. Cм. вивалювати, -ся.
Жураве́ць, -вця́, м. 1) = журавель. Вх. Лем. 414. 2) Раст. Hypericum perforatum L.
Каланник, -ка, м. Бѣднякъ. Шух. І. 73.
Кремінчик, -ка, м. Ум. отъ кре́мінь.
Любове́ць, -вця́, м. Любитель. Козелецк. у.
Повидурювати, -рюю, -єш, гл. Выманить обманомъ (многое, у многихъ).
Покачати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Покатать. Глянь, як кішка: покачав лапкою клубок та й кине, а тоді знов. 2) Покатать (бѣлье). Покачай сорочки. 3) Раскатать тѣсто. Покачай коржі. 4) Повалять. Собака не ззість, не покачавши. Посл. 5) О бѣшеной собакѣ: свалить и покусать (собаку). Як собаку покачає дурна собака, то та собака покусана біжить сама такого зілля шукати од сказу. Грин. II. 20.
Тітчин, -на, -не. Тетушкинъ, теткинъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОСТИННІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.