Бридитися, -джуся, -дишся, гл. Брезгать, чувствовать отвращеніе, гнушаться. Бридиться, як кіт салом. Убогими не гордились, сиротами не бридились. Тим сі бриджу, що коло бридкого сиджу.
Колій, -лія, м.
1) Мясникъ, рѣжущій свиней. Херсон. г.
2) Эпитетъ гайдамакъ. А коліям нічим стрілять — куль нема. К.
Лантушка, -ки, ж. Неповоротливая, мѣшковатая женщина.
Нівечиння, -ня, с. Порча; уничтоженіе, разореніе.
Обсіктися, -чу́ся, -че́шся, гл.
1) Лишиться всего. Обсікся, нічого нема.
2) коні обсіклися. Лошади оббили ноги.
Обтяж нар. Тяжеловато. Снопів наклав обтяж, насилу вивіз на гору.
Овечка, -ки, ж.
1) Ум. отъ вівця.
2) Мокрица, Oniscus murarius.
Попересмажувати, -жую, -єш, гл. Пережарить (во множествѣ).
Потемрити, -рю, -риш, гл. Помрачить. Досада і сльози потемрили їх.
Штукований, -а, -е. Состоящій изъ частей.
