Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горупа

Горупа́, -пи́, ж. = Свиріпа. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРУПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРУПА"
Біловерба, -би, ж. Раст. Salix alba L. Вх. Зн. 3.
Дужінь, -жені, ж. = дужість. Вх. Зн. 16.
Збоя́тися, збою́ся, збої́шся, гл. Убояться, испугаться. Не лякайте, бо не збоюсь. Грин. II. 307. Як п'ян, то копитан; а як проспався, то й свині збоявся. Ном. № 11484.
Зжува́ти, зжую́, -єш, гл. Сжевать. Сим. 99.
Кося, -сі, ж., дѣтск. Лошадка. Ти до неї: косю-косю! а вона і голову дере. Ном. № 2470.
Лоба́нець, -нця, м. Иностранная золотая монета. То не червінці, а лобанці. Зміев. у.
Пічурка, -ки, ж. Печурка, ниша въ печи.
Свайба, свальба, -би, ж. Свадьба = весілля. Бісова свайба: бачиш які чорні тучі? — Видно біс жениться. Чуб. І. 24.
Татаруватий, -а, -е. Свойственный татарину. Дикі татаруваті ідеали. К. Кр. 36.
Шукальник, -ка, м. Искатель. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРУПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.