Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горуватий

Горува́тий, -а, -е. Гористый, холмистый. Горувате поле. Вх. Лем. 405.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРУВАТИЙ"
А́встрия, -рії, и А́встрія, -рії, ж. Австрія. Желех.
Відсуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відсунутися, -нуся, -нешся, гл. Отодвигаться, отодвинуться. Не сами вікна одсуваються. Чуб. V. 699. Одсунься геть, не підступайсь. Котл. Ен. VI. 36.
Ганчірря, -ря, с. соб. и ганчіряччя, -чя, с. соб. Тряпье. Черниг. З вікон замість шибок визирає ганчірря. Мир. Пов. II. 83.
Жебра́цький, -а, -е. Принадлежащій нищему.
Копичити, -чу, -чиш, гл. 1) Складывать, сваливать въ кучу. Желех. 2) Складывать въ копны. Желех.
Перекидистий, -а, -е. Неустойчивый, валкій. Човен перекидистий.
Помнякшати, -шаю, -єш, гл. = пом'якшати. Мир. Пов. І. 160.
Понадсмоктувати, -тую, -єш, гл. Надсосать (во множествѣ).
Пробабувати, -бую, -єш, гл. = пробабити.
Уїстися Cм. уїдатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.