Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горуватий

Горува́тий, -а, -е. Гористый, холмистый. Горувате поле. Вх. Лем. 405.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРУВАТИЙ"
Божкувати, -ку́ю, -єш, гл. Постить. Желех.
Зацвяхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Колотися, -лю́ся, -лешся, гл. 1) Колоться, производить уколы. Ячмінь колеться. 2) Раскалываться. Не колеться дровенят.
Можні́сенько нар. Ум. отъ мо́жно. Совершенно возможно. Лубны. Можнісенъко вам без коня бути. Волч. у.
На́їзд, -ду, м. Съѣздъ, наѣздъ. Мир. ХРВ. 108. Наїзд був великий у цей ярмарок: здалека понаїздили купці. Волч. у. МВ. (О. 1862. III. 45).
Повихоплювати, -плюю, -єш, гл. Выхватить (во множествѣ). Дала своїм дітям по бублику, а ті шибеники сусідські повихоплювали з рук. Харьк. у.
Рожай, -жаю, м. = врожай. Під рожай проса каші наїсися.
Соромок, -мка, м. 1) Ум. отъ сором. 2) Penis (у малолѣтняго). Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Спіймати, -ма́ю, -єш, гл. Поймать. А дивіться, який славний, півник, тра його спіймать. Рудч. Ск. II. 74.
Хиб меж. отъ глагола хибнути. Підперся рукою та й задрімав, а рука хиб! я й прокинувся. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.