Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горуватий

Горува́тий, -а, -е. Гористый, холмистый. Горувате поле. Вх. Лем. 405.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРУВАТИЙ"
Безславний, -а, -е. Безславный, обезславленный. Безславному тяжко сей світ покидать. Шевч.
Виват́! меж. Виватъ, да здравствуетъ! У Кулиша употребляется какъ существительное. Гукають гармати під панські вивати. К. Досв. 21.
Водомороз, -за, м. пт. Зимородокъ, Alcedo ispida. Вх. Пч. ІІ. 8.
Змиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. змитися, змиюся, -єшся, гл. 1) Смываться, смыться. Білі рученьки змиваються, а персники постираються. Чуб. V. 591. 2) Вымывать, вымыть голову. Ой як прийде субітонька, — я змиюся й росчешуся. Мет. 76.
Підтюпцем нар. Бѣгомъ, рысцой. І в ратуш підтюпцем сунулись. Котл. Ен. IV. 52.
Повсолюватися, -люємося, -єтеся, гл. Просолѣть (во множествѣ).
Поздирати, -ра́ю, -єш, гл. Содрать (во множествѣ). І який то дурень поздирав кору з дерева. Черниг. у.
Понакапощувати, -щую, -єш, гл. Напакостить (во множествѣ).
Прошак, -ка, м. Попрошайка; нищій. Шух. І. 33. Але сто приходить до неї прошак, просить подати йому, що ласка її, вона йому і дала цибулю. Брацл. у.
Удатно нар. = удатне.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.